БРАКОНЬЄРСТВО МОЖНА ПОДОЛАТИ ТІЛЬКИ СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ

БРАКОНЬЄРСТВО МОЖНА ПОДОЛАТИ ТІЛЬКИ СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ

\"БРАКОНЬЄРСТВОПро так званих «церсанітівських» хлопців громадськість почула нещодавно. Це — нормальні рибалки, котрі, жертвуючи вільним часом, стали на борню з браконьєрством на наших водоймищах. Поки офіційно створювалася їхня організація, вони разом із державними рибінспекторами виїжджали в рейди. На їхньому рахунку — десятки кілометрів конфіскованих браконьєрських сіток, безліч вилучених раколовок, хваток, сачків, ятерів, «драчів» тощо. Слух про цю команду швидко розлетівся не тільки по Новоград-Волинщині, а й за її межі.
Справжні рибалки полегшено зітхнули: нарешті хтось почав боротися з браконьєрами! І їх справді поменшало. Та через брак пального, фінансової підтримки рейди порідшали, браконьєри знову підняли голову.
Про те, як сьогодні живе і працює вже офіційно зареєстрована Новоград-Волинська міськрайонна організація «Громада рибалок», ми поговорили з її головою Ігорем Миколайовичем ЛЕВЧЕНКОМ.

— Ігоре Миколайовичу, кому належить ідея створення Новоград-Волинської міськрайонної громадської організації «Громада рибалок»?
— Взагалі все почалося з того, що кожен раз, коли я виходив на риболовлю у вільний від роботи час, постійно натрапляв на заборонені знаряддя рибного лову, тобто сітки. Це все довгий час кипіло в душі.
Дивлячись на це, я почав шукати в Інтернеті схожі ситуації, як ведеться боротьба з цим злом в інших областях та державах. Я знайшов людину, котра відповіла на всі мої запитання. Це — Президент Всеукраїнського Громадського Об’єднання «Громада рибалок України» Андрій Володимирович Неліпа. Людина, котра, незважаючи на всі труднощі у сфері громадської діяльності, продовжує лобіювати закони, вести боротьбу з браконьєрством та свавіллям щодо промислового рибальства на внутрішніх водоймах України, які на сьогодні є спустошеними та виснаженими. Андрій Володимирович запропонував мені створити осередок ВГО «Громада рибалок України» у місті Новограді-Волинському. Провели збори рибалок у кількості 12 чоловік, на яких було обрано мене головою осередку, а вже А. Неліпа призначив мене регіональним представником ВГО «Громада рибалок України».
Але після звернення осередку до секретаря міської ради В. Федорчука (для офіційної реєстрації на місцевому рівні), було запропоновано відкрити свою місцеву організацію зі статусом юридичної особи, що дає змогу мати свою печатку, рахунок та можливість приймати громадян у членство організації. Зважаючи на низьку ефективність роботи державної рибінспекції, брак пального, човна тощо, ми з однодумцями почали шукати шляхи виправлення ситуації , поставили благодійну скриньку в магазині «Світ рибалки», ходили до підприємців, просили кошти на човен, просили у колег, знайомих, друзів на придбання пального. Після чого було проведено ряд ефективних рейдових перевірок у нерестовий період 2010 року. У рибалок виникла надія, що буде все-таки наведений порядок на водоймах нашого краю.
15 червня 2011 року було проведено установчі збори, на яких було обрано голову організації, раду організації, контрольно-ревізійну комісію та засновників організації. Отож, спільними зусиллями, а саме А.Кудрявцевим, А.Кобильником та мною 30 серпня цього року офіційно було відкрито Новоград-Волинську міськрайонну громадську організацію «Громада рибалок».
— На одному із засідань ви говорили, що повинні отримати право на складання протоколів на порушників рибальства. Чи отримали ви таке право? Якщо ні, то чому?
— Була надія на те, що Верховна Рада України підтримає законопроект, розроблений «Громадою рибалок України» та Київським еколого-культурним центром, який передбачав удосконалення природоохоронних заходів та розширення повноважень природоохоронної громадськості, зокрема повернення громадським інспекторам права складати протоколи за окремими статтями у сфері охорони природи. Але більша половина народних депутатів цей законопроект не підтримала. Тому на виїздах у рейди, для складання протоколів, повинен з нами бути державний рибінспектор.
— Чи охоче вступають у вашу організацію рибалки, і що потрібно для того, щоб стати її членом?
— Другий рік поспіль все робиться для того, щоб об’єднати порядних рибалок у єдину спілку, але приходять одиниці. Хоча кожен четвер, з 18-00 до 19-00 години, рада організації чекає громадян для прийому документів для вступу в членство НВМГО «Громада рибалок». Для того, щоб вступити в організацію, необхідно прийти в офіс за адресою: м.Новоград-Волинський, вул.Шевченка 22, (літній театр в міському Парку культури та відпочинку).
— Щоб утримувати таку спілку і постійно виїжджати в рейди, потрібні немалі кошти. За рахунок чого існуєте?
— Так, без коштів не буде фактично працювати жодна організація, незалежно від того, чи вона комерційна, чи неприбуткова. На власному ентузіазмі далеко не заїдеш. Була проведена нарада в кабінеті першого заступника міського голови Миколи Усенка, котрий пообіцяв, що по можливості буде допомагати організації в проведенні природозахисних заходів, навіть натякнув, що буде проведено зариблення річки Случ у цілях поліпшення її екологічного стану.
Щодо спонсорів, то в минулому році нам раз на місяць виділяв пальне керівник АЗС «Сігма» Володимир Прокопов. Отримуємо помірну допомогу і від підприємця Анатолія Шевцова (магазин «Світ рибалки»). Частину приміщення під офіс надає безкоштовно приватний ПП «Кудрявцев».
— Нещодавно ваша команда зняла чимало сіток у районі «Лубчиці». Начебто, був конфлікт із браконьєрами. Чи так це?
— Після виявлення вище­згаданого правопорушення, звернулися до державного рибінспектора Валерія Засухи з проханням виїхати по факту вчинення правопорушення. Спочатку приїхали громадські інспектори рибоохорони, яким і була надана згода вийняти заборонені знаряддя рибного лову з води, а пізніше під’їхав і державний інспектор рибоохорони, котрий склав на порушників протоколи та провів усі необхідні процедури з конфіскації та опису тих самих сіток. Звісно, браконьєри незадоволені тим, що з’явилася наша організація. Їх не влаштовують наші рейди. Та нормальні рибалки не мовчать, дзвонять, скаржаться. Та й браконьєри повинні зрозуміти, що вже немає тієї великої води весною, коли йшла крига, а під нею крупна риба з річки Горинь піднімалася на нерест у Случ.
— Ігоре Миколайовичу, чесні рибалки знають про вашу організацію, плекають на неї надії в сенсі викорінення браконьєрства. Чи маєте якісь незвичайні задуми, плани стосовно збереження водних і рибних ресурсів? Чи маєте на меті запровадити платний тариф на вилов риби на наших річках, як це практикується в багатьох містах країни?
— На сьогодні першочерговим завданням перед організацією стоїть боротьба з браконьєрством. Постійно проводитимемо рейдові перевірки. Також і в зимовий період, бо, так названі «драчисти», розривають під кригою на зимувальних ямах рибі животи та шкіру, відповідно виникають різні хвороби, а потім весною ми бачимо ці мертві тушки перед дамбою на «Лубчиці», де проводить водозабір міський водоканал, і населення міста цю воду вживає. Разом з тим, рибалки не мають можливості відчути ту радість від виловленого трофею влітку. Велика риба знищується, не приносить потомство. Все концентрується в руках браконьєрів, котрі незаконно здають на продаж понівечину рибу або міняють її на спиртне.
Насамкінець, час швидко сплине і почнеться операція «Нерест» у 2012 році. Необхідно також навести порядок на берегових смугах водойм міста та району.
Щодо платної риболовлі. Згідно з Правилами рибальства, водойми можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних засадах. Якщо ми домовимося з міською та районною владами про надання організації водойми для ведення на ній любительського рибальства, з наведенням там порядку, зариблення тощо, то відповідно там будуть рибалити тільки члени організації, котрі внесли певний вклад у водойму.
На завершення додам. Планів і нереалізованих заходів у нас багато, але без підтримки громадськості, влади, спонсорів та меценатів подолати браконьєрство на наших водоймищах буде складно.
Розмовляв Микола МАРУСЯК