ДОЛІТАВСЯ
- Гумор
- 186
- коментар(і)
- 11-11-2011 22:01
Повалявсь в грязі, як смик,
Підбив ноги-гирі,
Доповз, таки, чоловік
До дверей квартири.
Долаючи п’янь-недугу,
Проситься до хати:
Давай, жінко, злітну смугу,
Буду вже сідати.
Хоч вона у нього й друга, —
П’янство не сприймає:
Мій аеродром і смуга
П’яних не приймає!
Розвела в хаті папуг,
Чую тільки сварку.
Я лечу на другий круг,
Ще... на дозаправку!
А корчма — біда велика,
Кожен дурень знає,
Жінка знову чоловіка
В хату не пускає.
Чоловік теж не дурний
Дрижака хапати:
Я лечу на запасний
В гараж ночувати!
Вранці, як битий індик,
Носій добра й миру,
Вже тверезий чоловік
Проситься в квартиру.
Пізно, милий, розум взяв,
Тут така крамола —
Смугу в спальні
всю зайняв
Спонсор... кум Микола!
Каюсь, є вина моя,
Хоч кричи і трісни,
Та горілка і сім’я —
Речі не сумісні!
Підбив ноги-гирі,
Доповз, таки, чоловік
До дверей квартири.
Долаючи п’янь-недугу,
Проситься до хати:
Давай, жінко, злітну смугу,
Буду вже сідати.
Хоч вона у нього й друга, —
П’янство не сприймає:
Мій аеродром і смуга
П’яних не приймає!
Розвела в хаті папуг,
Чую тільки сварку.
Я лечу на другий круг,
Ще... на дозаправку!
А корчма — біда велика,
Кожен дурень знає,
Жінка знову чоловіка
В хату не пускає.
Чоловік теж не дурний
Дрижака хапати:
Я лечу на запасний
В гараж ночувати!
Вранці, як битий індик,
Носій добра й миру,
Вже тверезий чоловік
Проситься в квартиру.
Пізно, милий, розум взяв,
Тут така крамола —
Смугу в спальні
всю зайняв
Спонсор... кум Микола!
Каюсь, є вина моя,
Хоч кричи і трісни,
Та горілка і сім’я —
Речі не сумісні!
Володимир ДАНИК
Коментарі відсутні