ПОМИНАННЯ 49/2011

13 декабря проходит 40 дней, как трагически ушел из земной жизни в другой мир, дорогой наш человек — Виктор Викторович ВЕСЕЛЬСКИЙ

05.08.1990 — 04.11.2011 гг.

С того ужасного и страшного события не было еще совсем и дня, чтобы не заплакали родители, чтоб его не вспомнили друзья. Вот стоим мы над его могилой, слезы так и катятся из глаз, как и прежде, он родной и милый, и всегда он будет жить в сердцах у нас. Тишина вокруг, одни лишь птицы песней разбивают пустоту, двух миров разрушить бы границы, чтоб покинуть смог он эту тьму. Смотрит с фотографии надгробной ясный взгляд, как будто бы живой, кажется, услышим его голос, тот
спокойный, добрый и родной. Теперь мы в гости лишь сюда к тебе приходим, вот только не встречаешь здесь нас ты. И как ни больно, — здесь тебя мы не находим, лишь фото, крест и свежие цветы. Печали дрожь пронзает наше тело, поверить мы не можем, не хотим… И сколько бы не проходило время, забыть себе его мы не дадим. Уходим мы, скрепя закрылась дверца, а он лежать остался навсегда, от страшной боли сжато наше сердце, в мгновенье это не нужны слова.

Вечно скорбящие родители, жена, сын, бабушка, брат, сестра с семьей, друзья, кумовья

11 грудня минає 40 днів, як пішов з життя Микола Тимофійович РИКУНОВ

Хай Господь упокоїть твою душу у Царстві Небеснім. Низько схиляємо голови перед твоєю світлою пам’яттю.

Дружина, сини, невістки, онуки, племінники з сім’ями

12 грудня минає рік світлої пам’яті дорогого чоловіка, батька, дідуся Бориса Митрофановича ШАБЛЕЯ

Не можна виразити словами той біль, що залишився в наших серцях назавжди. Нам так не вистачає тебе, твоїх мудрих порад, щирої турботи, доброго слова. Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю твоєю. Царство тобі Небесне, вічний спокій. Любимо тебе, сумуємо.

Дружина, сини, невістки, онуки та рідні

11 грудня — 9 днів, як пішла з життя дорога нам людина, мама, бабуся, сестра, теща, сваха, кума Любов Михайлівна ШВОРОВА

Важко і сумно стало жити без тебе. Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. А лишилася біль, печаль одна. У наших серцях ти — назавжди. Земля тобі хай буде пухом і Вічне Царство в Небесах.

Вічно сумуючі діти, сестри, онучка, зять, сваха та кума Галя

9 грудня — 5 років, як трагічна безжальна смерть зупинила життя Владислава Юрійовича ГОРБАЧА

Здається, що це було недавно. До школи бігав, життю радів, але раптово все обірвалося. Сину, тебе нема і сльози котяться з очей. Тебе не забуваємо. У Бога просимо, щоб життя на небі тобі дав, любов щоб тебе наша гріла, і пам’ять на землі зоріла.

У вічній скорботі рідні

9 декабря исполняется год, как ты от нас ушла, дорогая нам Нина Петровна ХОМИЦКАЯ

Из сердца капает слеза, сжигает боль, кричит душа. Мы так хотим вернуть тебя, но сделать этого нельзя. Помним, любим, скорбим.

Сыновья, невестки, внук

13 декабря — год, как нет с нами Георгия Ивановича БРИТНЕРА

Ты жизнь свою прожил достойно, оставив память нам навек. В безмолвном мире спи спокойно, любимый нами человек. Царство тебе Небесное.

Любящие жена, дети, внуки

14 грудня — півроку світлої пам’яті, як трагічно загинув дорогий синочок, тато Роман Романович ІВАНЧЕНКО з смт.Городниця

Ти ніколи не повернешся додому, ми завжди будемо тебе чекати... Царство тобі Небесне, спи спокійно, любий мій синочок.

Сумуючі мама, донечка та всі рідні

10 грудня минає 5 років, як немає з нами нашої дорогої мами, бабусі, сестрички Лідії Миколаївни ГРУШЕНКО

Ти пішла у таку далеку дорогу, що ми навіть не встигли усвідомити, що ти йдеш від нас назавжди, що ми тебе більше ніколи-ніколи не побачимо, не почуємо твого голосу, не подивимося у твої добрі очі, не розкажемо про себе, про онуків, яких ти так любила. Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди згадувати і молитися за тебе. Хай свята земля буде пухом, а Господь пошле Царство Небесне.

Сумуючі діти, онуки і всі рідні

11 грудня — 40 днів, як у 26 років трагічно загинув Василь Васильович САВИЦЬКИЙ

Нестерпний біль не вгамувати словами, а горе не виплакати сльозами. Кажуть, Бог забирає найкращих. Так і ти у нас був найкращий син, брат, тато, племінник, хрещений, надійний товариш. Ти полетів у вічність, але залишив нам після себе донечку, якій виповнився саме 1 рік, яку ти дуже любив. Пам’ять про тебе назавжди залишиться у любюлячих тебе серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій.

Сумуючі мама, сестра, брати, швагро, дружина, донечка, всі рідні і близькі

13 грудня минає 40 днів, як трагічно загинув директор ПП «Звягельпромсервіс» Валентин Йосипович Пашковський

Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Пішовши в інший світ, Ти залишив по собі добру пам'ять. Пам'ять про Тебе — чиста і світла — назавжди залишиться в наших серцях. Хай буде пухом Тобі земля, а душі — Царство Небесне.

Колектив ПП «Звягельпромсервіс»

13 грудня минає 40 днів, як пішов з життя Валентин Йосипович ПАШКОВСЬКИЙ

Час минає, але ти — завжди з нами, в наших думках і справах. Земля тобі нехай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

Від колективу ПП «Поліссямет»

13 грудня минає 40 днів, як трагічно загинув дорогий брат Валентин ПАШКОВСЬКИЙ

Ти життя любив, ти поспішав,

Ти багато хотів встигнути.

Але не дано тобі долею...

Земний шлях — короткий,

Пам’ять — вічна.

У вічній скорботі сестра та брат із сім’ями

13 декабря — 40 дней, как трагически погиб Валентин Иосифович ПАШКОВСКИЙ

Когда уходит друг хороший, частичка нас уходит вместе с ним… Он никогда для нас не станет «прошлым», он навсегда останется живым.

Вечно скорбящие семьи Пилипчуков и Набоковых

А ты стоишь перед глазами —

живой, с улыбкой на устах…

13 декабря — 40 дней светлой памяти Валентина ПАШКОВСКОГО

Не слышно голоса родного,

Не видно добрых, милых глаз,

Зачем судьба была жестока?

Как рано ты ушёл от нас…

Любим, помним, скорбим.

Жена Вита, сыновья Владислав, Владимир, Ваня, тесть и тёща

11 декабря исполняется 4 года со дня смерти Николая Егоровича ВАСИЛЕВИЧА

Идут года и солнце светит, но не увидишь ты его уже никогда. А нам остались пустые дни, пустая жизнь, пустое сердце и душа. Когда есть всё, но нет тебя рядом. Земля тебе пухом и вечное Царство на Небесах.

Скорбящие жена, дети, внуки

9 грудня — 5 років світлої пам’яті Романа Івановича ЗАХАРЧУКА

Не хоче серце з цим змиритись, що тебе немає. Тобі б ще жити, жити, жити... Лишились біль, печаль одна. Царство Небесне твоїй душі. Сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Мама, дочка, дружина, рідні

9 грудня минає півроку, як безглузда, жорстока смерть забрала від нас доброго, лагідного брата Івана Савелійовича ТУЧУ

Не можна забути твоєї доброти душі, щирого серця, твоїх милих і лагідних очей. Ти був прекрасною людиною, хорошим чоловіком, лагідним батьком, добрим сином і найкращим братом. Сум і печаль наші — вічні. Образ твій у нашій пам’яті залишиться на все життя. Земля тобі пухом, любий мій братику.

У вічній скорботі сестра, племінниці

Минув рік, як перестало битися серце найріднішої нам людини Лариси Анатоліївни АНДРУШКО

Пам’ять про тебе назавжди з нами. Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом люблячі чоловік, діти, онуки, сестра

9 грудня минає 9 днів, як перестало битися серце нашої любої матусі і бабусі Євгенії Авраамівни БІЛОЦЬКОЇ

Пам’ять про тебе — назавжди з нами. Час ніколи не загоїть біль у наших серцях. Нехай Господь дарує Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі дочки, онуки, правнук та родичі