ПОМИНАННЯ 51/2011

24 грудня минає 40 днів із того жахливого і непоправного горя, як пішов із життя наш любий синочок Сергій Анатолійович ГОРДІЙЧУК

11.06.1991-15.11.2011 рр.

Не можемо, сину, забути твоєї доброї душі, щирого м’якого серця і твого щебетливого голосу, твоїх милих і лагідних очей. Любий наш синку, як можна було тебе не любити і так жорстоко вчинити із тобою? Навіщо ти, синку, всього за один місяць, так довірився і відкрив усю свою душу, не своїй долі (як ти вважав), а підступному ворогу. Чому тебе, синку, так недооцінили, чому недолюбили? Чому? За що вони так повелися з тобою (людьми їх не можна назвати). Навіщо ти, синку, був таким
довірливим і через жорстокий для тебе обман, ти так рано, в свої 20 років, пішов від нас, рідних, в інший світ.

Ти ж, синку, був нашим сонечком золотеньким, роботящим, розсудливим. Тобі, синку, ще жити і жити, і ще зустрів би своє справжнє кохання, а не таке сліпе і обмануте. Пробач нам, любий синку, що не змогли в ту важку для тебе хвилину бути поруч з тобою і уберегти від такого непоправного горя, пробач, пробач, пробач. Пам’ять про тебе — чиста і світла. Ти будеш жити у наших серцях вічно. Сумуємо, любимо, пам’ятаємо. Всі, хто знав нашого синочка, пом’яніть добрим словом.

У вічній скорботі мама, тато, брат із сім’єю

23 грудня минає рік, як обірвалося життя прекрасної людини, чоловіка, батька, дідуся Миколи Володимировича ГОНЧАРУКА

Не можна забути твоєї доброти душі і щирого серця, твоїх милих і лагідних очей. Ти був прекрасною людиною, хорошим чоловіком, лагідним батьком, добрим дідусем. Сум і печаль наші — вічні. Образ твій у нашій пам’яті залишиться на все життя. Земля тобі пухом.

Сумуючі дружина, доньки, зяті і внуки

26 грудня минає рік, як пішов від нас Володимир Михайлович ВАСИЛЬЧУК

Не знайти слів, щоб передати наше горе, біль душі. Рідненький, як всім нам бракує тебе, твоєї усмішки, мудрої поради, твого тепла. Без тебе стала пуста домівка. Твоя смерть глибоко вразила наші серця. Спи, рідненький, пам’ять про тебе завжди жива. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі дружина, син, донька і всі рідні

28 декабря — годовщина светлой памяти Юлии Леонидовны ДОВГАНЮК

Ушла от нас ты очень рано,

Никто не смог тебя спасти.

Навеки в нашем сердце рана.

Пока мы живы — с нами ты.

Ты свой короткий путь прошла

Чесно и достойно.

Спасибо за вместе прожитые годы. Спи спокойно. Пусть земля тебе будет пухом.

Любящий муж, сын, невестка, внук

24 грудня минає 9 днів, як перестало битися серце нашого дорогого чоловіка, батька, дідуся Івана Йосиповича ТЕТЕРІ

Світла пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Хай земля береже твій вічний сон. Нехай всі, хто тебе знав, згадають і пом’януть добрим словом. Царство Небесне і вічна пам’ять.

Сумуючі дружина, діти, онуки і всі рідні

27 грудня — рік гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої людини Івана Євсафійовича САХНЮКА

25.12.1950-27.12.2010 рр.

Тяжка хвороба забрала тебе від нас. Ти хотів жити, але ми були безсилі тобі допомогти, від цього важко на душі. Опустіла домівка без доброго, працьовитого чоловіка, тата, дідуся... Не стало людини, яку Бог наділив золотими руками, добрим серцем, щедрою, чуйною душею. Вже ніколи не зустріне, не допоможе, не порадить. Тебе ми будемо пам’ятати, ти був найкращим чоловіком, дідом, татом. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне, вічний спокій твоїй
душі.

Сумуючі дружина, дочки, онуки

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

21 грудня минуло два роки, як трагічно пішов з життя дорогий синочок і братик Дмитро Вікторович КОРЗУН із села Броницька Гута

12.02.1987-20.12.2009 рр.

Здається нам, що десь в дорозі, що скоро станеш на порозі. Не хоче серце з цим змиритись, що в очі вже не подивитись. Молитва хай дійде до Бога, щоб рай був там тобі на небі. Любов щоб наша тебе гріла, а пам’ять на землі зоріла.

Вічно сумуючі батьки, сестри і рідні

24 грудня минає 40 днів, як перестало битися серце нашої подруги Лариси Віталіївни ХМІЛЕВСЬКОЇ

Ларисочко, забути немає сил, а повернути — неможливо. Гірка правда... 40 днів, а наче вчора. Ти сміялась і жила. Ти ж для нас була, як сонце, як повітря ти була... Дякуємо долі за те, що нас звела з тобою, подружко прекрасна. Таких мало є. Земля тобі хай буде пухом і вічне Царство в Небесах.

Подруги Валентина, Євгенія і Галина

26 грудня минає 35 років, як на 41-му році трагічно обірвалося життя люблячого чоловіка та батька Василя Ілліча МУДРЕВСЬКОГО із Яруня

28.08.1935-26.12.1976 рр.

Не висловити словами всієї скорботи й печалі. У серцях і пам’яті — завжди ти з нами. Хто пам’ятає, — пом’яніть, хто забув, — згадайте.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнуки

22 декабря — 3 года светлой памяти Александра Павловича ВЛАСЮКА

Ты не вернёшься, не оглянешься,

Не станешь мудрым и седым,

Ты в нашей памяти остался

Всегда живым и молодым.

Скорбящие мама, отец, брат, Наталья

21 грудня минуло 2 роки з дня смерті Петра Івановича ДЮКАРЯ

Хто пам’ятає, — пом’яніть,

Хто забув, — згадайте.

Сумуючі дружина, діти, онуки, правнуки

24 декабря — 15 лет, как ушла из жизни любимая мамочка и бабушка, добрый, светлый человек — Лидия Васильевна КУЧЕР

Память о тебе будет вечно жить в наших сердцах. Царство тебе Небесное и вечный покой.

Скорбящие дети, внуки