…І ТЕПЛОМ НАС ЗИМА СТРІЧАЛА

Переважно плюсова температура, незначні нічні приморозки і навіть дощі, що мали місце упродовж грудня-першої половини січня, дали підстави знову заговорити про глобальні зміни клімату, як наслідок — аномально теплі зими. Адже по-справжньому схожою на себе цьогорічна зима стала тільки під Старий Новий рік. Наскільки осінню погоду на початку зими можна вважати нетиповою, і чи дозволила така аномалія заощадити на енергоносіях та інших видах зимових робіт, — про це у наступному матеріалі.
У ГРУДНІ-СІЧНІ БУВАЛО Й ТЕПЛІШЕ
Як розповіли «Звягелю» у місцевій метеостанції, де спостереження за погодою ведуться ще з 1946 року, середня температура першої декади січня 2012-го становила +0,8С. Що й казати: тепло, як для цієї пори. Втім, відносно недавно, у 2007 році, протягом відповідного періоду січня було зафіксовано значно вищу середню температуру — +3,4С.
Ще кілька прикладів для порівняння: у першій декаді січня 2005 року — +2,3С, 1998-го — +1,4С. Упродовж згаданих років доволі теплою була навіть друга декада січня: +4,6С у 2007 році, +0,6С у 2005 році та +1,7С у 1998 році. Це дає підстави стверджувати, що теплий січень у наших широтах за останні трохи більше десяти років мав місце із доволі таки сталою періодичністю.
Досить цікаві результати спостережень і щодо грудня. До 2000 року середньомісячна плюсова температура груднів траплялася приблизно раз на двадцять років: 1960 рік — +3,0С (рекорд), 1982 рік — +1,6С, 2000 рік — +1,3С. Якби періодичність витримувалася й далі, то «плюсового» грудня довелося б очікувати десь у 2020-му, але він трапився у 2011 році — +1,8С.
Можна також стверджувати, що з початком нового тисячоліття зачастив малосніжний грудень. У грудні 2003, 2004, 2006 років сніг зовсім не лежав, на 31 грудня 2007-го метеорологи зафіксували 1 см снігового покрову, на 31 грудня 2008-го — 4 см.
Тривала відсутність снігу взимку, як от нинішньої зими, — ще один аргумент, яким зазвичай оперують, коли говорять про наближення незворотних кліматичних змін. Втім, як свідчать метеорологи, таке траплялося за історію не раз. Зовсім не було снігу протягом січня у 1977, 1989, 1990 роках. Сухим видався січень (тобто сніговий покрив не перевищував 1 см) у 1957, 1985, 1988 роках.
Натомість сніжні зими відмічено у 1963-1971 роках (тоді середня висота снігового покрову перебувала в межах 7-26 см), 1986-1987 (13-28 см), 2000 (16 см), 2002 (13 см) і 2004 (13 см).
ЕКОНОМІЯ НА ПОГОДІ: У НАС ВИЧІКУЮТЬ…
Неабияке задоволення від не по-зимовому лагідних днів грудня-першої половини січня відчули місцеві комунальники, адже вдалося зменшити бюджетні витрати. Як повідомив газеті «Звягель» начальник управління ЖКГ і КВ міської ради Василь Лень, у грудні 2011 року на дороги міста було висипано лише 10 машин піщано-сольової суміші (одна машина обходиться міському бюджету приблизно у 800-850 грн.). Таку ж кількість висипали вже у січні (станом на 18 число). Втім, говорити про зекономлені на відсутності ожеледиці кошти у конкретних цифрах комунальники не поспішають. Кажуть, що проводити аналіз доцільніше принаймні по закінченню січня або навіть усієї зими.
Схожа позиція й у Новоград-Волинського теплокомуненерго. Із будинками, що обладнані тепловими лічильниками, все просто і зрозуміло: мешканці самостійно регулюють кількість теплоносія на вході до будинку. Тому вони й сплачують відповідно до спожитої енергії, рівень власної економії ви­значаючи самостійно. Відтак, перерахунки для такої категорії споживачів не проводяться.
Що ж до тих жителів, котрі мешкають у будинках без теплових лічильників, то в цьому випадку про можливу економію говорити зарано. Як роз’яснила головний економіст підприємства Валентина Олійник, діючий тариф — 6,38 грн.
— не максимальний, а середній за увесь опалювальний сезон. Залежно від погодних умов, «Теплокомуненерго» може, умовно кажучи, «недодати» або ж «передати» тепла по відношенню до затвердженої норми. Але ж суми у платіжках у будь-якому разі не можуть бути вирахувані за тарифом, що перевищить нині діючий — 6,38. Тому споживачі, котрі проживають у будинках, що не обладнані тепловими лічильниками, ­отримують однакові рахунки і в листопаді, і в січні. А остаточний перерахунок проводиться за підсумками всього року, коли стає відомою затрачена кількість теплоти на опалювання квадратного метра протягом опалювального сезону.
У фінансовому управлінні міської ради, куди ми звернулися з аналогічним питанням, теж відповіли, що підрахунки й порівняння проводитимуться пізніше. Тут, вочевидь, на швидкість та точність обрахунків впливає той фактор, що зовсім недавно були обладнані автономними котельнями декілька закладів освіти, дещо раніше — переобладнана під можливість використання альтернативного джерела енергії котельня, що опалює корпуси лікарні. Словом, щоб отримати картину в цілому по бюджетних установах, потрібен час.
А ось тим, хто в плані опалення власного житла покладається тільки на себе і на газопостачальну організацію, зменшити свої витрати дещо вдалося. Як повідомили в Новоград-Волинському управлінні експлуатації газового господарства, за листопад-грудень 2010 року населення міста й району загалом спожило 8 млн. 318,3 тис. кубометрів газу, за аналогічний період 2011 року лише — 8 млн. 192,4 тис. І це при тому, що кількість абонентів навіть зросла — із 25634 до 25997.
…А В СТОЛИЦІ ВЖЕ ПОРАХУВАЛИ
У Києві, як повідомляють інформагентства з посиланням на голову КМДА Олександра Попова, власну економію внаслідок помірної погоди на початку зими вже порахували. Станом на 13 січня у столиці заощадили 20-30% бюджетних коштів, що становить 15 млн. грн. Насамперед мова йде про пальне для снігоприбиральних машин і сіль. На теплі також заощадили до 20%, прикручуючи вентилі у лікарнях, школах, дитсадках, на підприємствах і в житлових будинках, що обладнані тепловими лічильниками.