«Я ЗАВЖДИ У СВОЇХ РЕКОМЕНДАЦІЯХ РОБЛЮ АНТИРЕКЛАМУ ЙОГУРТАМ, ЧІПСАМ І СУХАРИКАМ...»

7 КВІТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ’Я
Здоров’я дитини — це той багаж, який дається не тільки від природи. Батьки також відповідальні за те, чи виросте малюк міцним, здоровим, здатним легко переносити фізичні та психічні навантаження, неминучі у сучасному світі. Чому ж так непросто сьогодні виховати здорову дитину — аби з’ясувати це, ми із фотокореспондентом побували на прийомі дільничного педіатра педіатричного відділення поліклініки ПМСД (первинної медико-санітарної допомоги). На наші ­запитання відповіла Зоя Іванівна КРИЖАНІВСЬКА:
— Зоє Іванівно, які фактори впливають на захворюваність серед дітей?
— Однією з причин є спадковість. Частіше це стосується порушень обміну речовин, алергійних хвороб, нервово-психічних порушень. Вірусні захворювання під час вагітності (грип, краснуха) є дуже небезпечними для плоду і можуть позначитися на фізичному та психічному розвитку новонародженого. Так само, як порушення харчування, емоційне та фізичне перевантаження вагітної здатні спровокувати дистрофічні або запальні зміни в органах дитини.
Родові травми чи вроджені вади, перенесені хвороби ­роблять дитину більш вразливою. Наприклад, вроджені вади серця впливають на розвиток бронхіту і запалення легень. Діти, котрі перенесли родову травму, схильні до ­судорожних станів, ангіна здатна спровокувати ревматизм і захворювання нирок. Не забувайте, що захисні сили організму знижують неправильне харчування, недотримання режиму дня, недостатнє перебування дитини на свіжому повітрі, надмірні шкільні навантаження, довге сидіння перед телевізором та комп’ютером.
— А чи залежать хвороби від віку дитини?
— Так, залежать, бо розвиток і ріст дитячого організму відбувається нерівномірно. У новонароджених і «грудничків» частіше зустрічаються гнійно-запальні процеси. Але одержані від матері антитіла забезпечують у ранньому віці захист від дитячих інфекційних захворювань. Дітям молодшого і дошкільного віку властивий інтенсивний психічний розвиток. Якщо при цьому немає можливості для повноцінного розвантаження, то вона може потрапити до числа так званих нервових дітей. Під час шкільного навчання у дітей легко виникають порушення осанки, у перехідному віці частіше зустрічаються хвороби внутрішньої секреції, психіки, підвищення артеріального ­тиску.
— Про що свідчать медичні огляди, що проводяться у наших дитячих садочках та школах?
— У кожної другої дитини прослуховуються шуми в серці (функціональні кардіопатії), часто зустрічаються анемії, бронхіти з обструктивним синдромом, як наслідок — алергії, астми у дітей. У цьому контексті, до речі, хотілося би застерегти батьків із обережністю використовувати препарати для догляду за дитиною (креми, шампуні), не займатися самолікуванням, не довіряти рекламі медичних препаратів без консультації з лікарем, дотримуватися рекомендацій педіатра з приводу харчування дітей. Адже саме в косметичних засобах, ліках та неякісних продуктах зустрічається багато алергенів, що провокують хронічні захворювання з раннього віку.
Значно «помолодшали» захворювання шлунково-кишкового тракту. Якщо колись вони починалися значно пізніше, то тепер діти вже з трирічного віку хворіють на панкреатити, дискінезії ­жовчних шляхів, ацетономічний синдром тощо.
— Це швидше закономірно, аніж дивно, враховуючи розмаїття чіпсів та сухариків на полицях магазинів, які стали для багатьох дітей, особливо для школярів на перервах, найкращими смакуликами. Як боротися із цим явищем?
— Я завжди у своїх рекомендаціях даю антирекламу йогуртам, чіпсам, надмірній кількості солодощів. При цьому акцентую увагу батьків на повноцінному домашньому харчуванні (як у нас кажуть, сільському, — із великим вмістом натуральних продуктів). Наведу прикрий випадок: якось на вулиці зробила зауваження молодій мамі, коли її дворічна дитинка, сидячи у колясці, гризла сухарики. Кажу: «Мамонько, що ви робите?» Відповідь я почула дуже ­непристойну…
Які наслідки такого ставлення, — нескладно зрозуміти, проаналізувавши статистику захворювань. Тому, дорогі батьки, робіть висновки. Краще за вас ніхто не подбає про власних дітей.
— Панацеєю від хвороб завжди вважали грудне вигодовування. Сьогодні, з огляду на послаблення імунітету дітей, лікарі цьому питанню приділяють особливо пильну увагу. А наскільки свідомо підходять до цього сучасні молоді мами?
— Приємно, що мами свідомо до цього ставляться. Орієнтуємо жінок на те, що годувати малюків грудним молоком необхідно принаймні до шести місяців. І якщо колись на грудному вигодовуванні у нас було 50-60% дітей, то тепер — відсотків 80-90. У кабінеті здорової дитини вже декілька років працює методичний центр із впровадження грудного вигодовування, основний девіз роботи якого в тому, що найкращі харчі для малюків — це грудне молоко і йому немає конкурентів! Даємо рекомендації з режиму харчування мами і дитини, поради щодо того, як зберегти молоко тощо.
— Питання вакцинації набуло сьогодні певного резонансу у суспільстві, особливо після окремих трагічних повідомлень у ЗМІ. Що ви хотіли би сказати батькам з цього приводу?
— Одразу хочу наголосити, що за цим питанням ведеться сьогодні жорсткий контроль: як за якістю вакцин, так і за їх транспортуванням, зберіганням, збереженням «холодового ланцюга». Вакцини надходять із Франції, Бельгії, Німеччини. За кордоном, до речі, набагато більше обов’язкових щеплень, ніж в Україні, дітей обов’язково вакцинують навіть проти «вітрянки». Не знаю, кому в Україні потрібен ажіотаж навколо щеплень, але підстав для цього немає. Ми зажди детально розповідаємо батькам про можливі реакції на щеплення, а також про те, як при цьому потрібно діяти. Зауважу, що за мою практику жодних серйозних ускладнень після щеплень не траплялося.
— Мабуть, питання полягає у довірі українців до медицини. А наскільки довіряють батьки дільничним педіатрам?
— Не завжди. І те, що під кабінетами спостерігаємо довгі черги, як не парадоксально, цьому підтвердження. Адже це означає, що батьки не завжди йдуть на прийом до свого дільничного лікаря, тому утворюються черги, якість прийому знижується. Нервова напруга у коридорі зростає, адже усі хочуть потрапити до лікаря. Педіатр, згідно із нормами, повинен прийняти 15 дітей, а йому доводиться приймати вдвічі більше. На нашій 8-й дільниці маємо дисциплінованих батьків, за що їм дуже вдячні.
Чому важливо, щоб батьки зверталися до свого дільничного педіатра? Бо він знайомий з історією хвороби дитини та анамнезом батьків. У такому разі значно ефективнішим є лікування, легше прогнозувати перебіг хвороби, мінімізувати ускладнення. Тому прислуховуйтесь до своїх дільничних лікарів та тримайте з ними зв’язок.
— Не секрет, що у дитячій поліклініці бракує умов для прийому дітей. Зокрема, не вистачає стільців у коридорах, відсутні пеленальні столики для малюків, ще й нерідко між персоналом та пацієнтами трапляються випадки, після яких у лікарню звертаються у крайніх випадках. До нас звернулася мати хворої дитини з високою температурою, якій педіатр з іншої дільниці відмовив у прийомі. Що робити у такому разі?
— Коли дитина з високою температурою, потрібно викликати лікаря додому. Але якщо ви прийшли з хворою дитиною у поліклініку, — вам необхідно звернутися у реєстратуру або у дитячий ізолятор. Там дитину терміново огляне лікар і не доведеться тримати її у коридорі в очікуванні черги.
— Які поради дасте тим, хто мріє про здорових дітей?
— Якщо ви потенційні батьки, то подбайте, перш за все, про власне здоров’я. Невипадково у багатьох медичних закладах запроваджені консультації генетика, аби прорахувати потенційні загрози для майбутнього потомства конкретної пари. Після таких консультацій дехто вирішує забирати шлюбну заяву, якщо прогнози фахівця невтішні.
Необхідно планувати вагітність, уникати фаст-фудів, шкідливих звичок. Дівчатам вже з підліткового віку слід звернути увагу на щоденний одяг — якщо він занадто тісний (а це зараз дуже модно), то виникає небезпека загибу матки, що загрожує у майбутньому безпліддям. На думку вчених, навіть від чоловіків, котрі вживають алкоголь «лише у свята», не варто очікувати здорове потомство… Тому бережіть себе задля майбутніх поколінь. І будьте здорові!

Мій син полюбляє згадувати, як дільничний педіатр якось пригостила його цукеркою, коли він захворів і довелося викликати лікаря додому. У знак дружби Влад охоче дозволив лікарю подивитися горло, хоч раніше ця неприємна процедура викликала у нього заперечення.
Зрозуміло, на цукерки для усіх хворих малят у жодного педіатра не вистачить заробітної плати, але цей звичайний випадок засвідчив: лікар може бути другом і порадником, і навряд чи він прагне виглядати в очах своїх пацієнтів інакше. Зрештою, батьки та лікарі прагнуть одного — щоб усі були здорові. Тож давайте будемо взаємоввічливими у цій спільній шляхетній меті. Тоді у лікарнях поменшає сварок під кабінетами лікарів, і наші діти вчитимуться у нас поваги до інших. Керівництву міськрайТМО теж не зайвим було би активніше долучитися до вирішення питання, як зробити перебування у лікарні комфортним і для лікарів, і для відвідувачів. Це й могло би стати найкращим подарунком усім нам не лише до Дня здоров’я...