ЯЗИК ДОВІВ НАШИХ КОВАЛІВ ДО КНИГИ РЕКОРДІВ УКРАЇНИ!
- Топ новини
- 405
- коментар(і)
- 20-04-2012 03:02
Новоград-волинські ковалі приватного підприємства «Мега-майстер» скували собі добру славу, виборовши місце під сонцем у Книзі рекордів України! На всеукраїнському фестивалі «Ковальська весна», що відбувся нещодавно у Житомирі, виготовлений нашими майстрами язик з металу, довжиною 6 метрів 62 сантиметри (загалом конструкція має довжину 8 м 40 см) заважив на встановлення рекорду у категорії «Розміри».
Тема фестивалю «Язик до Києва доведе» стала пророчою для його співзасновників із нашого міста. Щоправда, ексклюзивне творіння довело ковалів спочатку до Житомира, а тепер у них є усі шанси опинитися на сторінках Книги рекордів Гіннеса, бо найцікавіші здобутки автоматично потрапляють до числа світових рекордів.
Це вже третій фестиваль ковальського мистецтва, ініційований Спілкою ковалів Житомирщини. Зусилля майстрів активно підтримала житомирська влада та спонсори. У перспективі, обіцяють житомиряни, ще й планують виділити у бюджеті окрему статтю на фінансування брендового заходу, фестиваль цілком може стати міжнародним.
«Ковальська весна» — це захоплююча демонстрація витворів ковальського мистецтва, серед яких трапляються справжні шедеври. Цікаво, що житомирський фестиваль за коротку історію здобув потужний авторитет у професійних колах, який окремі регіони виборювали повільно і довго. Одним із головних досягнень (окрім, звісно, зафіксованого рекорду) звягельські майстри вважають ще й той факт, що Новоград-Волинський відтепер є на ковальській карті України.
— Понад сто ковалів з усіх регіонів України взяли участь у цьогорічному фестивалі, — розповів керівник підприємства «Мега-майстер» Віктор Баранніков. — Щороку ми проводимо роботу з популяризації ковальського мистецтва, але такими представницькими масштабами, яких вдалося досягти у Житомирі, не може похвалитися жоден із відомих фестивалів.
Язик, виготовлений звягельчанами, перевершив навіть Парк кованих скульптур у Донецьку — такого розмаїття ковальських виробів сьогодні не відшукаєш ніде в Україні. Проте наші майстри «вибухнули» оригінальністю ідеї. Розголос, отриманий від проведення цьогорічного фестивалю, — це, справедливо вважають учасники, наслідок успішної роботи голови Спілки ковалів (до речі, жінки-коваля!) — Наталії Іванової.
Робота над грандіозним язиком тривала три тижні. Впродовж цього часу задум трансформувався, а виріб значно виріс у розмірах. Згодом, вже під час фестивалю, учасники оздобили його логотипами своїх міст. Новоградські ковалі й у цьому перевершили колег — логотип, що символізував наше древнє місто, було визнано одним з кращих. Слід зауважити, що усе це — дуже символічно, адже за однією з легенд про походження нашого міста, Звягель — це ім’я умільця-коваля, який колись утворив поселення, згодом назване на його честь.
— Подібні фестивалі допомагають відродити ковальську справу, — погоджується Віктор Баранніков. — Під час таких зустрічей ми переймаємо один в одного кращі напрацювання, організовуємо майстер-класи, ділимося творчими ідеями, а їх, як виявилося, вистачає.
Справді приємно, що ковальство в Україні переживає сьогодні період відродження. Адже колись коваль був у кожному селі, а тепер, хоч і змінилися часи й потреби, ковальська справа заслужено повертає собі авторитет у якості декоративного мистецтва. З металу сьогодні виготовляють стільки всього, що й не перерахувати — аж до елітних кованих виробів.
А от справжні фахівці-ковалі сьогодні — дуже велика рідкість. Вищі навчальні заклади, орієнтуючись на потреби ринку праці, навіть запроваджують окрему спеціальність — перш, аніж стати професійним ковалем, спочатку слід здобути освіту художника.
Немає меж досконалості, тож люди, закохані у свою справу, здатні творити дива. Ковалям у цьому плані особливо поталанило: гарячий метал у їх руках стає слухняним і покірним, а результатом захоплюючої творчої роботи є вироби, яким гарантоване довге життя. Тому навіть через сотні років робота звягельських ковалів залишиться свідченням професіоналізму. А поруч з їх досягненням у Книзі рекордів України відтепер гордо і промовисто привертатиме увагу всього світу назва нашого міста...
Тема фестивалю «Язик до Києва доведе» стала пророчою для його співзасновників із нашого міста. Щоправда, ексклюзивне творіння довело ковалів спочатку до Житомира, а тепер у них є усі шанси опинитися на сторінках Книги рекордів Гіннеса, бо найцікавіші здобутки автоматично потрапляють до числа світових рекордів.
Це вже третій фестиваль ковальського мистецтва, ініційований Спілкою ковалів Житомирщини. Зусилля майстрів активно підтримала житомирська влада та спонсори. У перспективі, обіцяють житомиряни, ще й планують виділити у бюджеті окрему статтю на фінансування брендового заходу, фестиваль цілком може стати міжнародним.
«Ковальська весна» — це захоплююча демонстрація витворів ковальського мистецтва, серед яких трапляються справжні шедеври. Цікаво, що житомирський фестиваль за коротку історію здобув потужний авторитет у професійних колах, який окремі регіони виборювали повільно і довго. Одним із головних досягнень (окрім, звісно, зафіксованого рекорду) звягельські майстри вважають ще й той факт, що Новоград-Волинський відтепер є на ковальській карті України.
— Понад сто ковалів з усіх регіонів України взяли участь у цьогорічному фестивалі, — розповів керівник підприємства «Мега-майстер» Віктор Баранніков. — Щороку ми проводимо роботу з популяризації ковальського мистецтва, але такими представницькими масштабами, яких вдалося досягти у Житомирі, не може похвалитися жоден із відомих фестивалів.
Язик, виготовлений звягельчанами, перевершив навіть Парк кованих скульптур у Донецьку — такого розмаїття ковальських виробів сьогодні не відшукаєш ніде в Україні. Проте наші майстри «вибухнули» оригінальністю ідеї. Розголос, отриманий від проведення цьогорічного фестивалю, — це, справедливо вважають учасники, наслідок успішної роботи голови Спілки ковалів (до речі, жінки-коваля!) — Наталії Іванової.
Робота над грандіозним язиком тривала три тижні. Впродовж цього часу задум трансформувався, а виріб значно виріс у розмірах. Згодом, вже під час фестивалю, учасники оздобили його логотипами своїх міст. Новоградські ковалі й у цьому перевершили колег — логотип, що символізував наше древнє місто, було визнано одним з кращих. Слід зауважити, що усе це — дуже символічно, адже за однією з легенд про походження нашого міста, Звягель — це ім’я умільця-коваля, який колись утворив поселення, згодом назване на його честь.
— Подібні фестивалі допомагають відродити ковальську справу, — погоджується Віктор Баранніков. — Під час таких зустрічей ми переймаємо один в одного кращі напрацювання, організовуємо майстер-класи, ділимося творчими ідеями, а їх, як виявилося, вистачає.
Справді приємно, що ковальство в Україні переживає сьогодні період відродження. Адже колись коваль був у кожному селі, а тепер, хоч і змінилися часи й потреби, ковальська справа заслужено повертає собі авторитет у якості декоративного мистецтва. З металу сьогодні виготовляють стільки всього, що й не перерахувати — аж до елітних кованих виробів.
А от справжні фахівці-ковалі сьогодні — дуже велика рідкість. Вищі навчальні заклади, орієнтуючись на потреби ринку праці, навіть запроваджують окрему спеціальність — перш, аніж стати професійним ковалем, спочатку слід здобути освіту художника.
Немає меж досконалості, тож люди, закохані у свою справу, здатні творити дива. Ковалям у цьому плані особливо поталанило: гарячий метал у їх руках стає слухняним і покірним, а результатом захоплюючої творчої роботи є вироби, яким гарантоване довге життя. Тому навіть через сотні років робота звягельських ковалів залишиться свідченням професіоналізму. А поруч з їх досягненням у Книзі рекордів України відтепер гордо і промовисто привертатиме увагу всього світу назва нашого міста...
Юлія КЛИМЧУК
Фото з архіву Віктора БАРАННІКОВА
Фото з архіву Віктора БАРАННІКОВА
Коментарі відсутні