ПРОКУРАТУРА НА ЗАХИСТІ ЖИТЛОВИХ ПРАВ СИРІТ
- Кримінал
- 234
- коментар(і)
- 01-06-2012 17:50
До Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури надійшло письмове звернення від дитини-сироти Федора (ім'я змінено), інваліда дитинства, з проханням допомогти останньому у вирішенні його складного житлового питання.
Проведеною міжрайонною прокуратурою перевіркою за зверненням Федора було встановлено, що останній у дитинстві проживав, а народився він у 1988 році, разом із мамою і татом у найманій квартирі в м.Новоград-Волинський. У вказаній квартирі мама і тато Федора були також і прописані.
У 1990 році, за рішенням міського народного суду, батьків позбавлено батьківських прав, і Федора було передано органу опіки та піклування для вирішення питання про його виховання. Цього ж року Федора влаштовано до Будинку дитини, а в подальшому — у шкільне відділення Радомишльської школи-інтернату.
У 2006 році Федір вступив до Бердичівського професійного будівельного ліцею 2-го атестаційного рівня, в якому перебував на повному державному утриманні до часу його закінчення.
За час перебування Федора в Будинку дитини, шкільному відділенні та на навчанні квартиру, де проживав Федір до влаштування в державні заклади, було приватизовано та неодноразово відчужено іншим особам без відома Федора. Приватизація квартири та подальше її відчуження була неприпустимою і відбулася з порушенням вимог чинного законодавства з позбавленням хлопця права на житло.
Оскільки, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Так само статтею 71 ЖК Української РСР та статтею 25 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено збереження жилого приміщення за дитиною, яка поміщена на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника протягом усього часу її перебування у цьому закладі.
Якщо з будинку, квартири вибула дитина (діти) і членів її сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках — до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
Після закінчення навчання Федір, повернувшись додому, виявив, що дому в нього немає — квартира, в якій він проживав, належить на праві власності іншим громадянам.
Новоград-Волинський міжрайонний прокурор з метою захисту права сироти на житло звернувся із позовною заявою до суду, та рішенням суду позов прокурора задоволено в частині забезпечення Федора житлом — квартирою на території м.Новоград-Волинський.
Проведеною міжрайонною прокуратурою перевіркою за зверненням Федора було встановлено, що останній у дитинстві проживав, а народився він у 1988 році, разом із мамою і татом у найманій квартирі в м.Новоград-Волинський. У вказаній квартирі мама і тато Федора були також і прописані.
У 1990 році, за рішенням міського народного суду, батьків позбавлено батьківських прав, і Федора було передано органу опіки та піклування для вирішення питання про його виховання. Цього ж року Федора влаштовано до Будинку дитини, а в подальшому — у шкільне відділення Радомишльської школи-інтернату.
У 2006 році Федір вступив до Бердичівського професійного будівельного ліцею 2-го атестаційного рівня, в якому перебував на повному державному утриманні до часу його закінчення.
За час перебування Федора в Будинку дитини, шкільному відділенні та на навчанні квартиру, де проживав Федір до влаштування в державні заклади, було приватизовано та неодноразово відчужено іншим особам без відома Федора. Приватизація квартири та подальше її відчуження була неприпустимою і відбулася з порушенням вимог чинного законодавства з позбавленням хлопця права на житло.
Оскільки, відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Так само статтею 71 ЖК Української РСР та статтею 25 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено збереження жилого приміщення за дитиною, яка поміщена на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника протягом усього часу її перебування у цьому закладі.
Якщо з будинку, квартири вибула дитина (діти) і членів її сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках — до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також у професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
Після закінчення навчання Федір, повернувшись додому, виявив, що дому в нього немає — квартира, в якій він проживав, належить на праві власності іншим громадянам.
Новоград-Волинський міжрайонний прокурор з метою захисту права сироти на житло звернувся із позовною заявою до суду, та рішенням суду позов прокурора задоволено в частині забезпечення Федора житлом — квартирою на території м.Новоград-Волинський.
В.ЛІВІНА, старший помічник Новоград-Волинського міжрайпрокурора
Коментарі відсутні