СИЛИ НЕЧИСТІ

Комендант увійшов до вахтера і, сівши на стілець, пильно подивився йому в очі. Потім почав:
— Міліція вчора була.
— Була, — зітхнув вахтер. — Ну, винуватий. Випив трохи.
— Ви ж знаєте, Юхимовичу, у нас із цим ділом суворо.
— Знаю…
— То чому ж порушили порядок?
— Ех-хи-хи…
— Спиртне із собою на роботу принесли?
— Ні.
— А де взяли?
— Чорт приніс.
— Хто?!
— Чорт. Через вікно мені пляшку дав.
Комендант довго дивиться на свого працівника. Відтак стримано питає?
— А навіщо він приносив?
— Щоб я його впустив.
— Куди?
— До гуртожитку.
— А що чорту потрібно було в гуртожитку?
— Ну, я знаю…
— А якби динозавр приповз — теж упустили б?
— Навряд.
— Чому?
— У вікно не вліз би. І у двері також.
— Юхимовичу, ви з мене знущаєтеся?
— Чому?
— Які чорти?
— Так приходив же. Лахматий, чорний, з ріжками, з писком. Усе, як треба.
— Великий був?
— Хто?
— Чорт?!
— Ростом з мене буде.
— Зазвичай маленькі приходять. А ви наче не вживали. В усякому разі, помічені не були до цього. На роботі.
— Та зі своєю я посварився. Ось і випив. Винуватий.
— Чорта бачили вже після того, як випили?
— Ні, то ще до цього. Кажу ж: пляшку приніс. Каже: «Впусти, дідько. Тобто, дядько». Відповідаю: «Не можна». «А він так просить: «Ну, впустіть. До дівчини треба».
— Навіщо?
— Любов у неї з ним.
— З чортом?
— Та нормальний він. Я його знаю. Він мій сусід.
— По чому?
— По тому, де я живу.
— Припустимо. Але, коли тут заворушка зчинилася між хлопцями і приїжджала міліція, то чортів тут вона не виявила.
— Дивно. А он він пішов. До виходу.
— Хто?
— Чорт.
— Мати рідна! І справді рогатий.
— Бачте! А он і Баба Яга за ним помчала.
— Чортзна-що!
— Ну, а що тут такого? Свято ж. Хлопці вирішили, як кажуть тепер, приколотися. Ось і понадягали на себе маскаради. А я думав, що ви знали про це…