Поминання 2/2013

12 января — 4 года, как ушёл из жизни наш дорогой, любимый муж, отец, сын, брат Александр Геннадиевич ВЕСЕЛОВСКИЙ

Что можно выразить словами, коль сердце онемело. Ты — память счастья, что умчалось прочь. Ушёл от нас ты очень рано, никто не смог тебя спасти, навеки в нашем сердце рана, пока мы живы — с нами ты. Помним, скорбим, любим.

Скорбящая жена, сын, мама, все родные и близкие

Двадцять років розділяє нас від тієї скорботної миті, 13 січня, коли не стало любого прекрасного сина, чоловіка, татуся, дідуся Віктора Миколайовича ЛОМАЧЕНКА

Його щира, добра душа журавлем вознеслася на небеса, щоб повернутися до нас сонячними посмішками онуків, тихим шепотом вітру, рясним снігопадом. Вічна пам’ять тобі, Царство Небесне.

Мама, дружина, діти, зяті, невістка, 7 онуків, свати, рідні

12 січня минає рік вічної світлої пам’яті Олексія Микитовича КРАЄВА

Любимо, сумуємо, пам’ятаємо.

Дружина, внуки, невістка, правнучка

14 січня минає 5 років, як не стало дорогої мами, дружини, бабусі Тамари Михайлівни ПУГАЧ

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо, пам’ятаємо кожну хвилину. Згадайте, хто знав, пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненька.

Сумуємо, чоловік, діти, онуки, рідні

9 січня минув рік світлої пам’яті дорогенької матусі Раїси Василівни БАХУР

25 січня — 9 місяців, як пішов у вічність наш тато, дідусь Віктор Тарасович БАХУР

Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом, хто забув, — згадайте. Царство Вам Небесне та вічний спокій.

Сумуючі діти, онуки, правнуки

10 січня минув рік, як перестало битися серце нашого дорогого, люблячого чоловіка, батька, дідуся Віталія Федоровича ПАПЧЕНКА

Спокійно спи, рідненький наш. Нехай Господь твій сон оберігає, а світла пам’ять повсякчас душі наші зігріває. Ми Господу помолимося за тебе, за мир і спокій для душі твоєї. Нехай він забере тебе до себе і подарує Рай тобі на небі.

Сумуючі дружина, діти, внуки та всі рідні

14 січня — рік, як пішов у вічність любий чоловік, тато, дідусь Володимир Васильович ОСАДЧУК

Надворі вже зима, в серці сум і біль. Пекучий біль, який не можна загасити, як важко нам без тебе жити. Прости, що мало літ тобі відміряло життя. Прости, що ми живем — тебе нема… Чому життя таке несправедливе. Добрим людям — доля нелегка випала, немов полин гірка. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться ­зажурена ­калина і добрим словом люди пом’януть.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки

8 січня минув рік, як перестало битися серце Василя Йосиповича ПЕТРУКА

Вас немає, серце плаче, душа згорьовано болить. Ми кожен день чекаємо на Вас і виглядаємо щомить. Не заросте ніколи та стежина, що провела в останню путь, похилиться зажурена калина і добрим словом люди пом’януть. Скільки не мине часу, Ви завжди будете поряд з нами. Хай над Вашою могилою світить сонце, жалібно співають пташки, а на квітах буде роса — то наші сльози — пам’ять про Вас. Спіть спокійно, наш дорогенький, хай земля буде Вам пухом, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.

Сумуючі дружина, дочки, син, зяті, невістка, онуки

В новогоднюю ночь перестало биться молодое сердце

9 января — 9 дней, как трагически погиб единственный внук, сын Тарас Викторович ОКСАНЧУК

Растили мы тебя 17 с половиной лет, расцветающим цветком ты покинул этот свет. Как трудно подобрать слова, чтоб ими нашу боль измерить. Ты с нами будешь навсегда, пока стучат наши сердца.

Безмерно любящие и скорбящие о тебе бабушка, прабабушка, папа и все родные

А ты стоишь перед глазами живой, с улыбкой на устах

15 января — 7 лет светлой памяти Александра Николаевича ДИПОНА

Ушёл из жизни очень рано, никто не смог тебя спасти. Как глубока на сердце рана, пока мы живы — с нами ты. Холодный камень обнимаем, несём к подножию цветы. Боль и тоска не покидают, ушли надежды и мечты. Твоя душа чиста, родной наш. Пусть будет ей легко.

Вечно скорбящие твои родные

11 января — 9 дней светлой памяти Михаила Борисовича ЗОЗУЛЕВИЧА

Склонившись, стоим над твоею могилой, горячей слезой поливая цветы. Не хочется верить, что в этой могиле находишься ты. Не высказать горе, не выплакать слёз, ты радость навеки из дома унёс…

Скорбящие жена, дети, внуки

6 січня зупинилося серце колишнього працівника газети «Звягель» Анатолія Вікторовича МАТУШЕВСЬКОГО

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним та близьким покійного.

7 січня минуло 6 років, як не стало дорогої людини Олексія Павловича САВЧУКА

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Вічний спокій тобі, рідненький, а ми ніколи не забудемо.

Сумуємо, рідні