Поминання 12/2013

Поминання 12/2013























































Є сила, що може забрати з життя, та з пам’яті рідних ніколи.

21 березня — річниця смерті Олени Анатоліївни ПІКОВСЬКОЇ


Рідненька наша, якби ти знала, як нам тебе не вистачає. Ти була нашою радістю, надією, підтримкою, а стала довічним болем. Жорстока підкупна смерть забрала у розквіті сил молоде життя. Ніхто не міг тебе спасти, ти всіх прости і нас прости. Слова безсилі, пам’ять — вічна. Царство Небесне і вічний спокій душі.


З глибоким сумом мама, тато, чоловік, синочок, брати з сім’ями і всі рідні



І не вернути, і не забути. Тільки з болем в серці залишилось жити.


25 березня минає 2 роки, як перестало битися серце Олександра Анатолійовича АТАМАНЕНКА


Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю. Усі, хто знав Олександра Анатолійовича, згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою.


З глибоким сумом вся родина



15 березня — 40 днів, як пішов у вічність ­дорогий чоловік, батько, дідусь — Анатолій Васильович БІЛОУСОВ


Якби міг ти довше жити, були б щасливі внуки й діти. Але не в силах ми змінити Господню волю у житті. Тебе ми будем пам’ятати, ти був найкращий в світі тато, дідусь і чоловік. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство тобі Небесне, вічна пам’ять, дорогенький наш.


Вічно сумуючі дружина, діти, внуки, племінниці та рідні



26 марта — год, как ушёл в вечность ­дорогой нам человек — Николай Арсеньевич ШЕВЧУК


Опустел навсегда наш дом, одиноко стало без тебя нам жить. Ничем не унять потери боль и вовек тебя не позабыть.


Скорбящие жена, дети, внуки



24 березня минає 2 роки, як пішов з життя дорогий, люблячий чоловік, батько, дідусь — Іван Іванович КУЛЯВЕЦЬ


Ні розум, ні серце не можуть змиритись, що ти більше не повернешся, не підтримаєш, не пожартуєш. Не минає жодного дня, щоб ми тебе не згадували. Ти був найкращим чоловіком, батьком, дідусем. Спи спокійно, наш рідний. Царство Небесне твоїй добрій душі. Ми завжди тебе пам’ятаємо.


Дружина, діти, онуки



Забути — не в силі,

вернути — не в змозі…


25 березня минає 40 днів, як пішов з життя чоловік, дідусь — Володимир Іванович ДЕРКАЧ


Царство тобі Небесне та вічний спокій, наш дорогий.


Дружина, діти, онуки, теща, сестра



23 марта — 40 дней, как нет с нами дорогого, родного сына, брата — Леонида Фёдоровича ЗАЛЕВСКОГО


Не простившись ни с кем, не сказав всем «прощай», скрылся ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя капает слеза. Ушёл от нас ты очень рано, мы не смогли тебя спасти. Глубокая на сердце рана, пока мы живы — жив и ты! Вечный покой твоей душе и Царство Небесное.


Скорбящие мама, сестра Валя, Марина, брат Славик



21 марта — 40 дней, как ушёл из жизни Михаил Филиппович ТИТОВ


Тебя уж нет, а мы не верим. В душе у нас ты навсегда. И боль свою от той потери не залечить нам никогда.


В глубокой скорби родители, сёстры, племянники



20 марта — 40 дней светлой памяти Татьяны ЯКУЩЕНКО


Очень рано ты ушла в светлую вечность, не успев никому сказать «прощай». В наших сердцах, нашей памяти и наших мыслях ты будешь всегда. Живой тебя представить так легко, что в смерть твою поверить невозможно… Вечный покой твоей душе.


Любовь Николаева, Анна Шалухина, Наталья Паламарчук, Галина Иванова



22 березня наш дорогий тато, дідусь і прадідусь Василь Варфоломійович КИРИЛЮК


зустрічав би своє 100-річчя. Але 26 років тому тяжка хвороба забрала його від нас. Час трохи притамовує біль, а порожнеча від втрати лишається. Царство Небесне і світла пам’ять Вам, рідненький наш, спочивайте з миром.


Ваші дочки, сини, невістки, зяті, 13 онуків і 10 правнуків



26 березня минає 40 днів з дня смерті Лесі ФІЛІНСЬКОЇ


Вічна пам’ять про тебе в наших серцях.


Рідні



23 березня — 2 роки, як перестало битися серце найдорожчої для нас людини, дружини, мами, бабусі Галини Олександрівни СЕМЕНЮК

27.02.1947-23.03.2011 рр.


Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, і скільки б не минуло часу, ми будемо завжди пам’ятати, згадувати і молитися за тебе. А Господь хай пошле тобі Царство Небесне та вічну пам’ять. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.


Вічно сумуючі чоловік, діти, онуки та всі рідні



Нещодавно через пожежу в будинку трагічно загинув мій коханий чоловік — Анатолій Васильович БІЛОУСОВ


Хочу щиро подякувати усім тим, хто розділив зі мною трагічну загибель мого чоловіка, та висловити вдячність працівникам міськрайТМО на чолі з керівником В.М.Борисом, рідним, близьким, сусідам та всім небайдужим людям, які прийшли на допомогу у важку хвилину. Нехай Бог береже вас.


З повагою дружина, Віра Савівна Мазепчук