Влучили сваями у водогін. А як же проект?

Упродовж чотирьох діб п’ятиповерховий лікувальний корпус міськрайТМО залишався без централізованого водопостачання. Забиваючи сваї, що мають стати фундаментом майбутнього хірургічного комплексу, будівельники пошкодили водогін. Аварія сталася ще у п’ятницю, 15 березня, а повністю ліквідувати її наслідки вдалося лише у вівторок.
Увесь цей час до лікарні здійснювався підвіз води спецавтомобілями МНС та Водоканалу. Ситуація ускладнилася ще й тим, що було пошкоджено одразу два водогони, які, як з’ясувалося, знаходилися безпосередньо під… будівельним майданчиком, де ведуться роботи зі зведення нового приміщення хірургічного комплексу.
«Був підвіз води, щодня по шість автоцистерн. Відділення гемодіалізу, де споживається найбільше води, працювало в штатному режимі», — запевняє начальник відділу охорони здоров’я міської ради Любомир ДУТЧАК.
На запитання, як же так сталося, адже, відповідно до проекту, будівельники мали б знати, де саме проходять мережі, очільник профільного відділу відповідає, що з документами все в порядку. «Розробляючи проект, було взято технічні умови в усіх організацій і підприємств, які здійснюють життєзабезпечення міста, — Водоканалу, Теплокомуненерго, РЕМу тощо. Дозвіл та акт на початок земельних робіт усі вони підписали», — пояснює Дутчак.
Наслідки аварії ліквідував Водоканал, і у вівторок, 19 березня, водопостачання лікувального корпусу було відновлено. Водночас начальник Водоканалу Алла ЛЕВИЦЬКА стверджує, що вини очолюваного нею підприємства немає. За її словами, мережі, які були пошкоджені, Водоканалу не належать. Вони перебувають на балансі міськрайТМО як окремого підприємства.
«Ці мережі обслуговує лікарня. Звісно, наші працівники допомагають, якщо це потрібно, але межі розподілу знаходяться на вулицях Воровського й Медведєва», — пояснює Алла Петрівна.
На думку начальника Водоканалу, є вина проектанта.
«Перед початком проектних робіт ми показували проектантам всі колодязі, але на схему будівництва мережі, які вийшли з ладу, не нанесені. І тепер фактично під будмайданчиком залишилися похованими розбиті 280 метрів труб діаметром 100 мм.
Основна частина приміщень лікарні отримала воду через резервну лінію майже одразу, протягом 1-2 годин після аварії. А п’ятиповерховий лікувальний корпус довелося підключати по-новому. Чому так довго? Бо не могли з’ясувати, де точно проходить електричний кабель, тому була загроза його пошкодження, і екскаватор не міг працювати на повну потужність. Значну частину робіт виконували вручну», — детальніше розповідає Алла Петрівна.
Попри те, що ситуацію вдалося стабілізувати, п’ятий поверх лікувального корпусу ще й досі має відчутні проблеми з водопостачанням. Тож планується до кінця цього місяця встановити насос для підкачки води.
«Не можу сказати, що це підключення, яке ми виконали в екстреному порядку, є надійним. У будь-якому разі з настанням тепла потрібно буде проводити капітальні відновлювальні роботи — прокладати водогін в обхід будівельного майданчика», — розмірковує Алла Левицька.
У той же час, як це не дивно, в даному випадку можна при бажанні знайти й позитив: водогін, який вимушено проклали через аварію, у подальшому стане альтернативним на випадок інших можливих аварійних ситуацій. Та все ж цей позитив обходиться доволі дорогою ціною: поки що Водоканал за свої кошти виконав ремонтні роботи, але їх, за словами Алли Петрівни, має оплатити лікарня через службу надзвичайних ситуацій. Та й проект, в якому мали б бути враховані всі особливості місцевості, де проводитиметься таке масштабне будівництво, певно, обійшовся не дешево.