Речового забезпечення, житла і нових танків військовим бракує. Але професіоналізм є

МІНІСТР ОБОРОНИ УКРАЇНИ ПАВЛО ЛЕБЕДЄВ ВИСОКО ОЦІНИВ БОЄГОТОВНІСТЬ ГАРНІЗОНУ
Коли цивільний люд відзначав 1 квітня, військовим Новоград-Волинського гарнізону було не до жартів — о 6-й ранку сигнал навчальної тривоги сповістив командирів про необхідність приведення частин гарнізону до повної бойової готовності. Вже наступного дня спеціальна комісія Генерального штабу перевіряла, наскільки готові військовослужбовці до дій в умовах змодельованої бойової ситуації. Готові чи ні — це і продемонстрували військові 2 квітня на бригадному полігоні Олександрівський. Саме тут відбулися навчання, у яких були задіяні підрозділи одразу декількох військових частин 8-го армійського корпусу.
Пильна увага керівництва до 30-ї ОМБр, на базі якої із завидною для інших формувань періодичністю відбуваються масштабні навчання, — невипадкова. Нагадаємо, це перша в українській армії частина, повністю укомплектована військовослужбовцями за контрактом. Перехід армії на професійну контрактну службу є цілком виправданим, бо солдат строкової служби за один рік не в змозі отримати відповідну військову підготовку і професійні навики, — про це одностайно заявляють у інтерв’ю журналістам очільники українського війська.
Цього разу, за легендою навчань, перша механізована рота батальйонної тактичної групи 30-ї ОМБр повинна була знищити незаконне формування противника з боку суміжної держави, що має територіальні претензії до України і прагне дестабілізувати ситуацію у країні. Відтак у спецоперації задіяли близько восьмисот військовослужбовців, понад сто одиниць автомобільної і бронетанкової техніки. Ще 725 одиниць комісія Генштабу перевірила у парку бойових машин бригади. Знищувати «противника» бригадівцям допомагали військові 12-го інженерного полку, які спорудили понтонний міст через Случ.
— Частина отримала зав­дання забезпечити переправу через водну перешкоду, — розповів командир інженерного полку, полковник Микола БОРІСОВ. — Довжина понтонного мосту складає 106 метрів. Зазвичай споруджуємо такий міст за годину, але сьогодні, зважаючи на погодні умови та складну місцевість, виконали норматив за дві години. Впродовж останніх років наш полк побудував чотири постійні мости на Волині, Рівненщині та Житомирщині. Річка Случ піднялася сьогодні на півтора метри, якщо станеться загроза паводку, то ми володіємо відповідним транспортом і готові надати допомогу цивільному населенню.
Повітряний супровід навчань здійснювала авіація з Озерного та Бродів. Разом з танками, БМП та «тунгусками» (зенітними самохідними установками), винищувачі СУ-27 і гвинтокрили МІ-8 та МІ-24 додали потужності військовому «екшену». Мешканці міста у якийсь момент навіть затурбувалися через велику кількість військової авіації у небі. Втім, згодом зрозуміли, що десь неподалік проходять навчання.
— Завдання виконане у повному об’ємі на оцінку «відмінно», — похвалив підлеглих міністр оборони України Павло ЛЕБЕДЄВ. — Перевірка засвідчила, що у 30-й бригаді та інженерному полку служать професіонали, котрі вміють оперативно реагувати і якісно виконувати завдання. Це є свідченням того, що ми — на правильному шляху, тож за завтрашній день я спокійний.
Журналісти не могли не поцікавитися думкою міністра щодо проблем, які існують сьогодні в українській армії. Одна з них — речове забезпечення. Не секрет, що ось уже який рік поспіль військові змушені за власний кошт купувати форму, бо одягу на складах бракує. Що вже казати про забезпечення житлом…
— Щодо речового забезпечення, то воно буде виконуватися відповідно до норм і стандартів — усьому свій час. А головне для професіоналів, погоджуюся, це житло і грошове забезпечення, яке становитиме близько шести тисяч гривень, — зазначив міністр оборони. — 15 мільярдів коштує нам армія. Порівняно з цією сумою, сьогоднішні навчання — це копійки. Тут потрібно не гроші рахувати, а готувати армію до виконання завдань. А навчання, нагадаю, відбуваються не лише на полігонах, а й на техніці, в навчальних класах та на тренажерах. Тому: вчитися, вчитися і ще раз вчитися!
Попри оптимізм військового керівництва, гідна зарплата, речове забезпечення та нова сучасна техніка для контрактної армії наразі не є реальністю. Хоч і обіцяли армії модернізовані танки «Булат» та «Оплот», але у бригаду вони так і не прийшли. Тож доводиться «воювати» на старій модернізованій техніці.
Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Геннадій ВОРОБЙОВ запевнив: «У окремі частини нові «Булати» надійшли, ми замовили ще 10 танків «Оплот». Чекаємо постачання від Харківського заводу». Як довго за таких темпів оновлюватиметься наша армія і як скоро стане справді професійною, точно сьогодні сказати не може ніхто. А от щодо професіоналізму наших військових, питань не виникає — у нелегких умовах армійського сьогодення він, без сумніву, загартовується.