Психолог Галина МАТВЄЄВА: «Серед іншого, дітей сьогодні турбує комп’ютерна залежність... батьків»
- Інтерв'ю
- 366
- коментар(і)
- 26-04-2013 14:51
За кордоном люди ходять до психологів частіше, аніж у лікарню. Менталітет українців зовсім інший — ми звикли «виливати» душу друзям, сусідам чи колегам по роботі, натомість слово «психолог» у нашому лексиконі зустрічається не часто. Та й професія ця порівняно нова — лише 130 років тому вона отримала офіційне визнання, коли у німецькому Лейпцигу було відкрито першу лабораторію експериментальної психології. Як і передрікали тоді, у 21-му столітті «наука про душу» стала однією з провідних. Бо незалежно від країни, віку, професії чи статі, сучасне динамічне життя сповнене як радощами, так і стресами. А зміцнювати наше психічне здоров’я покликані фахівці, які 23 квітня відзначили Всеукраїнський день психолога.
Цікаво, що нове покоління українців має змогу познайомитися зі спеціалістом-психологом не з чуток чи фільмів — відтепер у кожній школі є людина, до якої дитина за потреби може прийти і поговорити про наболіле. Тож про це наша розмова з практичним психологом ЗОШ №2 Галиною МАТВЄЄВОЮ.
— Галино Владиславівно, часто можна почути, що діти сьогодні особливі, «складні»… А ви з цим погоджуєтеся?
— Відповісти однозначно досить складно, адже кожна дитина є унікальною та особливою. Якщо ж розглядати це питання з соціальної точки зору, то у плані соціальної дезадаптованості «складні» або важковиховувані діти були, є і будуть. Допоки ми — дорослі — не перестанемо робити помилки у вихованні.
— Скажіть, наскільки охоче учні йдуть до психолога ділитися своїми негараздами?
— Погодьтеся, не кожен дорослий може звернутися за допомогою до іншої людини або спеціаліста. Те саме можна сказати і про дітей… Деякі учні приходять за допомогою самі, на контакт з іншими першому доводиться йти спеціалісту. Досить часто, якщо дитина замкнута, сором’язлива, або просто не вміє відкрити іншому свої почуття та переживання, доводиться спостерігати за такими учнями, відслідковувати зміни у їхній поведінці, настроях. У цьому мені допомагають досвідчені педагоги нашої школи, котрі завжди знаходяться на «дитячій хвилі». Досить часто звертаються батьки з проханням допомогти дитині вирішити ту чи іншу проблему.
— Діти якого віку більше схильні до конфліктів і депресій?
— Конфліктні ситуації, емоційні зриви та депресії можуть виникати на будь-якому віковому етапі. Але найбільш уразливими є так звані вікові кризи, тобто перехідні етапи у розвитку особистості. Це криза трьох, семи років… Безумовно, найскладнішою є криза підліткового віку, коли підліток починає боротися за самостійність, свої права, можливість приймати рішення.
— А які проблеми найбільше турбують сучасних дітей та підлітків?
— Учні звертаються з різними проблемами. Якщо ж їх об’єднати у групи за спрямованістю, то найпоширенішими є проблеми у сім’ї (розлучення батьків, непорозуміння між батьками та дітьми), труднощі у спілкуванні (з однолітками, у класі, з протилежною статтю) та проблеми вибору професії.
— Що можна порадити, коли, наприклад, юнака чи дівчину турбує нерозділене кохання, від якого світ немилий, а навчання — тим паче? Або ж коли є проблеми у спілкуванні з батьками?
— Світ людських почуттів дуже складний та багатогранний. Кохання, образа у ставленні до батьків та безліч інших проблемних ситуацій настільки індивідуальні, що конкретного шаблону поведінки ніхто не зможе змоделювати. У будь-якому випадку необхідна спільна робота з дитиною та батьками.
— Підліткова жорстокість дедалі частіше зустрічається у школах. Бійки та знущання знімають на мобільні телефони, потім завантажують відео в Інтернет. Чи можна якось запобігти подібним випадкам?
— Так, сьогодні проблема насильства набирає все більших обертів. Не кожна дитяча психіка здатна витримати вплив сучасних засобів масової інформації, комп’ютерної ігроманії тощо. Безумовно, попереджувати жорстоке поводження необхідно. Особливо важливо вчасно помітити перші прояви агресії і запобігти їм. Якщо йдеться про школу, то цьому має сприяти злагоджена робота колективу. І, звісно, уважність батьків.
— Як, на вашу думку, чи важче сьогодні виховувати дітей, аніж колись?
— Виховання — це завжди непросте завдання. Тим паче тепер, коли життя сучасної людини складається з нескінченної метушні і щоденних стресів, які пов’язані з перевантаженістю на роботі та гонитвою за матеріальним благополуччям через брак грошей. Досить часто батьки, борючись за матеріальне благополуччя сім’ї, прагнучи заробити кошти на виховання, навчання, лікування дітей, загнані труднощами життя. А відтак не мають ані часу, ані терпіння, ані здоров’я правильно виховувати дітей.
— Чи існують універсальні поради, здатні допомогти батькам уникнути зайвих проблем з вихованням дітей?
— Вберегти від усіх неприємних ситуацій просто неможливо! Адже, якщо тримати дитину під «скляним ковпаком», то вона ніколи не навчиться повноцінно існувати в суспільстві. Але батьки в змозі навчити дитину перемагати стрес. Ось кілька порад:
— Що найперше зазвичай радите тим, хто опинився у складній ситуації?
— Слід пам’ятати, що з будь-якої ситуації, якою б складною вона не була, завжди є вихід. Необхідно заспокоїтися, спробувати об’єктивно оцінити причини її виникнення та поступово шукати шляхи її розв’язання.
— Цікаво, а чи трапляються ситуації, коли психолог не знає, що порадити людині?
— Звичайно, трапляються, адже психолог — не чарівник. Будь-яка проблемна ситуація є особливою і потребує індивідуального підходу. Необачна порада чи невірний крок може спричинити ускладнення проблеми. В окремих випадках доводиться «піднімати» фахову літературу, звертатися за допомогою до колег.
— Чи траплялися якісь нестандартні випадки під час вашої практики?
— Думаю, що кожен випадок не є стандартним. Ось, наприклад, одного разу дитина звернулася до мене з проблемою комп’ютерної залежності у її матері. Тож, шановні батьки, пам’ятайте, що діти уважно спостерігають за вашою поведінкою!
— Редакція газети «Звягель» вітає вас та усіх психологів із професійним святом. Бажаємо сил і натхнення успішно вирішувати чужі проблеми та не мати власних негараздів!
Цікаво, що нове покоління українців має змогу познайомитися зі спеціалістом-психологом не з чуток чи фільмів — відтепер у кожній школі є людина, до якої дитина за потреби може прийти і поговорити про наболіле. Тож про це наша розмова з практичним психологом ЗОШ №2 Галиною МАТВЄЄВОЮ.
— Галино Владиславівно, часто можна почути, що діти сьогодні особливі, «складні»… А ви з цим погоджуєтеся?
— Відповісти однозначно досить складно, адже кожна дитина є унікальною та особливою. Якщо ж розглядати це питання з соціальної точки зору, то у плані соціальної дезадаптованості «складні» або важковиховувані діти були, є і будуть. Допоки ми — дорослі — не перестанемо робити помилки у вихованні.
— Скажіть, наскільки охоче учні йдуть до психолога ділитися своїми негараздами?
— Погодьтеся, не кожен дорослий може звернутися за допомогою до іншої людини або спеціаліста. Те саме можна сказати і про дітей… Деякі учні приходять за допомогою самі, на контакт з іншими першому доводиться йти спеціалісту. Досить часто, якщо дитина замкнута, сором’язлива, або просто не вміє відкрити іншому свої почуття та переживання, доводиться спостерігати за такими учнями, відслідковувати зміни у їхній поведінці, настроях. У цьому мені допомагають досвідчені педагоги нашої школи, котрі завжди знаходяться на «дитячій хвилі». Досить часто звертаються батьки з проханням допомогти дитині вирішити ту чи іншу проблему.
— Діти якого віку більше схильні до конфліктів і депресій?
— Конфліктні ситуації, емоційні зриви та депресії можуть виникати на будь-якому віковому етапі. Але найбільш уразливими є так звані вікові кризи, тобто перехідні етапи у розвитку особистості. Це криза трьох, семи років… Безумовно, найскладнішою є криза підліткового віку, коли підліток починає боротися за самостійність, свої права, можливість приймати рішення.
— А які проблеми найбільше турбують сучасних дітей та підлітків?
— Учні звертаються з різними проблемами. Якщо ж їх об’єднати у групи за спрямованістю, то найпоширенішими є проблеми у сім’ї (розлучення батьків, непорозуміння між батьками та дітьми), труднощі у спілкуванні (з однолітками, у класі, з протилежною статтю) та проблеми вибору професії.
— Що можна порадити, коли, наприклад, юнака чи дівчину турбує нерозділене кохання, від якого світ немилий, а навчання — тим паче? Або ж коли є проблеми у спілкуванні з батьками?
— Світ людських почуттів дуже складний та багатогранний. Кохання, образа у ставленні до батьків та безліч інших проблемних ситуацій настільки індивідуальні, що конкретного шаблону поведінки ніхто не зможе змоделювати. У будь-якому випадку необхідна спільна робота з дитиною та батьками.
— Підліткова жорстокість дедалі частіше зустрічається у школах. Бійки та знущання знімають на мобільні телефони, потім завантажують відео в Інтернет. Чи можна якось запобігти подібним випадкам?
— Так, сьогодні проблема насильства набирає все більших обертів. Не кожна дитяча психіка здатна витримати вплив сучасних засобів масової інформації, комп’ютерної ігроманії тощо. Безумовно, попереджувати жорстоке поводження необхідно. Особливо важливо вчасно помітити перші прояви агресії і запобігти їм. Якщо йдеться про школу, то цьому має сприяти злагоджена робота колективу. І, звісно, уважність батьків.
— Як, на вашу думку, чи важче сьогодні виховувати дітей, аніж колись?
— Виховання — це завжди непросте завдання. Тим паче тепер, коли життя сучасної людини складається з нескінченної метушні і щоденних стресів, які пов’язані з перевантаженістю на роботі та гонитвою за матеріальним благополуччям через брак грошей. Досить часто батьки, борючись за матеріальне благополуччя сім’ї, прагнучи заробити кошти на виховання, навчання, лікування дітей, загнані труднощами життя. А відтак не мають ані часу, ані терпіння, ані здоров’я правильно виховувати дітей.
— Чи існують універсальні поради, здатні допомогти батькам уникнути зайвих проблем з вихованням дітей?
— Вберегти від усіх неприємних ситуацій просто неможливо! Адже, якщо тримати дитину під «скляним ковпаком», то вона ніколи не навчиться повноцінно існувати в суспільстві. Але батьки в змозі навчити дитину перемагати стрес. Ось кілька порад:
- Вирішуйте проблеми спільно. Якщо ви бачите, що дитині важко, її щось турбує, то поговоріть з нею про це, вислухайте і запропонуйте допомогу. Не соромтеся привертати до проблем вашої дитини увагу тих людей, які є для неї авторитетними, або тих, хто професійно працює з дітьми. Наприклад, досвідчених психологів і педагогів.
- Емоціям потрібен вихід. Дитина, котра має можливість виговоритися, «випустити пар», набагато легше подолає будь-який стрес.
- Замінюйте душевні навантаження фізичними. Під час стресу у дітей усе навантаження лягає на психіку. Тому, щоб в організмі не було дисбалансу, необхідне фізичне навантаження. До того ж, заняття спортом допомагають виробленню ендорфінів — гормонів щастя, які допоможуть нейтралізувати стрес. Не обов’язково записувати дитину у спортивну секцію, особливо, якщо вона цього не дуже хоче. Натомість велосипед, басейн, йога чи ролики зможуть стати гарною альтернативою.
- Дотримуйтесь режиму. Під час серйозних випробувань психіки, необхідно, щоб усі інші сфери життя були впорядковані. Хаос у голові та емоціях потрібно заповнювати регламентованим режимом дня. Харчування, сон, навчання і відпочинок повинні бути збалансованими. Неприпустимо під впливом дитячого стресу відмовлятися від обіду, відпочинку, сну або ж пропускати заняття.
- Не затягуйте з лікуванням. Стрес серйозно впливає на дитячий організм. Можуть початися соматичні розлади на тлі душевних переживань. Чим раніше ви почнете адекватне лікування, тим швидше переможете труднощі.
- Вселяйте дитині впевненість. Поговоріть з дитиною про те, що життя не буває тільки добрим чи поганим. Поясніть, що неприємності завжди змінюються радощами. Допоможіть побачити вирішення тих проблем, з якими зіткнулася дитина.
- Розслабляйтеся. У той час, коли ситуація тримає дитину у напрузі, важливо знайти ефективні способи розслаблення. Це може бути усе, що завгодно: мультфільми, спілкування з друзями, масаж, відвідування улюблених кафе чи похід по магазинах. Виберіть той спосіб, який вселяє вашій дитині тільки позитивні емоції і допомагає відволіктися від проблем. Не варто, звісно, намагатися перетворити життя дитини у свято, щойно вона зіткнеться з неприємностями. Просто навчіть її бачити приємні моменти у житті.
— Що найперше зазвичай радите тим, хто опинився у складній ситуації?
— Слід пам’ятати, що з будь-якої ситуації, якою б складною вона не була, завжди є вихід. Необхідно заспокоїтися, спробувати об’єктивно оцінити причини її виникнення та поступово шукати шляхи її розв’язання.
— Цікаво, а чи трапляються ситуації, коли психолог не знає, що порадити людині?
— Звичайно, трапляються, адже психолог — не чарівник. Будь-яка проблемна ситуація є особливою і потребує індивідуального підходу. Необачна порада чи невірний крок може спричинити ускладнення проблеми. В окремих випадках доводиться «піднімати» фахову літературу, звертатися за допомогою до колег.
— Чи траплялися якісь нестандартні випадки під час вашої практики?
— Думаю, що кожен випадок не є стандартним. Ось, наприклад, одного разу дитина звернулася до мене з проблемою комп’ютерної залежності у її матері. Тож, шановні батьки, пам’ятайте, що діти уважно спостерігають за вашою поведінкою!
— Редакція газети «Звягель» вітає вас та усіх психологів із професійним святом. Бажаємо сил і натхнення успішно вирішувати чужі проблеми та не мати власних негараздів!
Розмовляла Юлія КЛИМЧУК
Коментарі відсутні