Прибралась рясно Україна в зелене липове гілля
- Сторінки історії
- 87
- коментар(і)
- 28-06-2013 02:33
У народі Трійцю називають Зеленими святами, Святою неділею або П’ятдесятницею, бо святкується вона на п’ятдесятий день після Великодня. Зелений тиждень починався з четверга. Жінки вдосвіта йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави і росу, якою лікували хворі очі. У суботу, напередодні Трійці, селяни збирали запашне зілля: чебрець, полин, любисток, м’яту, материнку, татарське зілля, яке розвішували в оселі та встеляли підлогу. Ввечері йшли до лісу й запасалися зеленими гілками клена, липи, ясена, акації, осики. Гілки встромляли у стріху, на воротах, біля вікон, перед дверима, а також в загороді, де ночує худоба. Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоблення двору й хати, називають клечанням.
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців та тих, хто загинув безвісти на далеких дорогах, в чужих невідомих краях, а таких в Україні завжди було багато. Були це переважно козаки, а пізніше — вояки-герої, які гинули в боротьбі з ворогом за честь, волю і славу своєї Батьківщини — України.
У неділю, в день Трійці, люди зранку вдягалися по-святковому і вирушали до церкви. В руках кожна молодиця тримала пучок любистку, чебрецю, материнки. Люди вітали один одного, поздоровляли зі святом, зичили щастя. Після богослужіння йшли хресним ходом до криниць і кропили їх свяченою водою. По обіді відбувався один із найхарактерніших обрядів зелених свят — ворожіння. У цей день дівчата йшли в поля, левади чи ліс і там плели вінки з конвалій, незабудок, волошок, чебрецю. Ворожили під час розвивання вінків. Якщо вінок не засох — дівчині судилося довго жити. Зів’ялі вінки кидали у річку. Як попливе — щастя, потоне — біда!
Світ народознавства і краєзнавства є невід’ємною частиною роботи бібліотекарів. Районна бібліотека для дорослих ім.Лесі Українки поважає традиції українського народу і завжди приділяє увагу різним народним святам. У читальному залі оформлено книжково-ілюстративну виставку до свята Святої Трійці, на якій представлені книги про традиції і звичаї українського народу, українську міфологію та фотографії Троїцьких церков. За цими цікавими книжками було проведено перегляд літератури.
Завітайте до нашої бібліотеки та познайомтесь зі старовинними звичаями наших предків!
У Зелену суботу здавна існував звичай поминати самогубців та тих, хто загинув безвісти на далеких дорогах, в чужих невідомих краях, а таких в Україні завжди було багато. Були це переважно козаки, а пізніше — вояки-герої, які гинули в боротьбі з ворогом за честь, волю і славу своєї Батьківщини — України.
У неділю, в день Трійці, люди зранку вдягалися по-святковому і вирушали до церкви. В руках кожна молодиця тримала пучок любистку, чебрецю, материнки. Люди вітали один одного, поздоровляли зі святом, зичили щастя. Після богослужіння йшли хресним ходом до криниць і кропили їх свяченою водою. По обіді відбувався один із найхарактерніших обрядів зелених свят — ворожіння. У цей день дівчата йшли в поля, левади чи ліс і там плели вінки з конвалій, незабудок, волошок, чебрецю. Ворожили під час розвивання вінків. Якщо вінок не засох — дівчині судилося довго жити. Зів’ялі вінки кидали у річку. Як попливе — щастя, потоне — біда!
Світ народознавства і краєзнавства є невід’ємною частиною роботи бібліотекарів. Районна бібліотека для дорослих ім.Лесі Українки поважає традиції українського народу і завжди приділяє увагу різним народним святам. У читальному залі оформлено книжково-ілюстративну виставку до свята Святої Трійці, на якій представлені книги про традиції і звичаї українського народу, українську міфологію та фотографії Троїцьких церков. За цими цікавими книжками було проведено перегляд літератури.
Завітайте до нашої бібліотеки та познайомтесь зі старовинними звичаями наших предків!
О.ДЯЧЕНКО, провідний бібліотекар районної бібліотеки для дорослих
Коментарі відсутні