Що ж то за «спрощення», яке призводить до черг?

Що ж то за «спрощення», яке призводить до черг?

Зміни у порядку реєстрації майнових прав громадян набули чинності з 1 січня 2013 року. Незадовго до цього у реєстраційній службі Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції запевняли, що нововведення дозволить суттєво спростити процедуру реєстрації прав на нерухоме майно. Але на практиці чимало городян і жителів району зіткнулися зі значними проблемами. Сутність нарікань яскраво ілюструє лист, отриманий редакцією «Звягеля».
«Шановна редакція газети «Звягель»! Мабуть, коли люди звертаються до вас по допомогу, то справді не мають виходу із ситуації. Нещодавно я, досвідчена й комунікабельна, здавалося мені, людина теж потрапила у досить цікаву ситуацію. А потрібно було всього-навсього зареєструвати земельну ділянку.
Одного дня я прийшла до реєстраційної служби і дізналася розпорядок робочого дня: фізичних осіб приймають три дні на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця), з 8 години до 15, при цьому перерва на обід — з 12 до 13 години. Дуже зраділа, адже на моїй роботі перерва з 13.00 до 14.00. Кілька днів у мою обідню перерву я бігала до реєстратора, аж поки зрозуміла, що потрібно приходити зранку…
Ось одного дня, 21 червня, відпросилася з роботи й о 7.30 вже була біля потрібного кабінету. У черзі я опинилася восьмою і тільки тоді зрозуміла, що люди займали чергу вночі. Проте, знаючи які бувають черги у банках, де люди платять за комунальні послуги, та й у мене на роботі не менше відвідувачів, подумала було, що встигну й нарешті зареєструю свою нерухомість.
Та не так сталося, як гадалося… Прочекавши зранку й до 15 години, я так і не потрапила до бажаного кабінету, хоча залишилася лише одна. Дуже просила молоденьку дівчину прийняти мене, адже, крім черги з 7-8 чоловік, які були попереду, я пропустила двох стареньких інвалідів…
Дівчина була категоричною й цинічно відмовила, адже мала ще роботу після прийому клієнтів. Я сказала, що зачекаю й, можливо, встигну. Проте вона не змінила свого рішення. Коли я чекала увесь день біля кабінету, то поспілкувалася з відвідувачами цієї установи. Задоволених обслуговуванням було досить мало. Клієнти жалілися, що доводиться тижнями ходити сюди, за робочий день дівчина устигає прийняти не більше 10 клієнтів, а їх приходить значно більше — як із міста, так і з району приїздять. А ще є й із інших міст, хто має у Новограді-Волинському нерухомість.
Крім того, якщо неуважно прочитав графік роботи й не побачив, що остання п’ятниця місяця — санітарний день, — усе, «кіна не буде». Це, мабуть, єдина в місті організація, до якої, щоб потрапити на прийом, потрібно займати чергу вночі, а ще краще — з вечора. Варто зазначити, що коли я намагалася потрапити до них (була п’ятниця), а на наступному тижні робочим днем була лише одна середа, адже понеділок (24 червня) та п’ятниця (28 червня) були святкові дні.
Я мусила взяти на роботі відпустку, крім того, прийти під реєстраційну службу о 4-ій ранку. Була другою в черзі (мені, виявляється, пощастило!), а могла бути знову сьомою або восьмою й не факт, що й цього дня мені б вдалося потрапити до заповітного кабінету. Ті люди, які були переді мною й не спали усю ніч та не мали оригіналу ідентифікаційного коду, були змушені їхати по нього у своє село. Обслуговували мене 13 (!) хвилин. Нескладна математика: за 6 годин робочого часу дівчина може ощасливити 27 людей. Проте устигають лічені «везунчики»…
Ольга ДЕМЧУК, м.Новоград-Волинський»

Від редакції. У зв’язку з цим, чекаємо на коментар відповідальних осіб. А саме — відповідь на питання: чому обіцяне «спрощення» обернулося для пересічних громадян величезними проблемами?
Підготував Олег БРЮХАНОВ