Поминання 42/2013
- Поминання
- 805
- коментар(і)
- 18-10-2013 00:32
Прошло два года, как вознеслись в небо две прекрасных любящих души: 14 октября — Любови Сергеевны, 2 ноября — Анатолия Ивановича МАКСИМОВЫХ
Светлая память и любовь к вам навсегда остаётся в душах тех, кто вас любит и помнит
| |
24 жовтня — річниця світлої пам’яті Галини Павлівни КІЗЯК із села Тернівки Горбок землі мовчить, як все довкола, і огортає душу тихий жаль, що не побачимо ніколи ні твою радість, ні твою печаль. Не заросте ніколи та стежина, що провела тебе в останню путь, похилиться зажурена калина, і добрим словом люди пом’януть. Зять, дочка, онуки, правнучка |  |
21 жовтня — 9 днів, як перестало битися серце Раїси Іванівни БАХУР-ЛЮБЧЕНКО Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі. З глибоким сумом чоловік, друзі та сусіди |  |
13 жовтня — 40 днів світлої пам’яті найдорожчої у світі людини — батька, дідуся, чоловіка — Володимира Андрійовича МИХНЮКА Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі. Рано Ти пішов від нас, це непоправна втрата для нашої родини. Ти був працьовитим, Людиною величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої людської гордості, Людиною життя, любив людей, прожив Ти для онуків і дітей. Пішовши в інший світ, Ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла Твого серця і душі вистачало для нас усіх. Не віриться, що вже ніколи не почуємо рідного голосу, батьківської поради. Як Ти усім нам потрібний, ми сумуємо за Тобою. Зі слізьми на очах схиляємо голови перед Твоєю могилою і світлою пам’яттю. Нехай у цей день згадають добрим словом усі, хто Тебе знав. Спи спокійно, любий наш, Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного. З глибоким сумом дружина, діти, внуки |  |
15 жовтня — 9 днів світлої пам’яті Василя Івановича СИДОРЧУКА На душі — біль, і жаль, і сум — тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме у наших серцях. Усі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі. Дружина, діти, внуки, рідні |  |
19 жовтня — 40 днів світлої пам’яті Василя Семеновича ХОМЕНКА Як швидко плине час. Після тривалої хвороби ти пішов в інший світ, залишивши по собі добру пам’ять. Плаче серце, біль не передати. Пробач, що не вберегли тебе. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Вічний спокій тобі і Царство Небесне. Пам’ять про тебе — завжди у наших серцях. Сумуючі дружина, діти, онуки і всі рідні |  |
Є сила, що може забрати з життя, 17 жовтня — 9 днів, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Володимир Іванович ГУМЕНЮК Ви пішли від нас і залишили печаль та сльози. І скільки б часу не минуло, ви вічно житимете в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний. З глибоким сумом діти та всі рідні |  |
24 жовтня минає 40 днів від того страшного дня, коли трагічно загинув наш дорогий син — Олександр Миколайович РОМАНЮК з села Чижівки Не знайти слів, якими можна висловити той біль, що крає серце. 22 жовтня Саші виповнилося б 27 років. Просимо всіх друзів та знайомих, хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. З глибоким сумом мама, тато, сестричка Інна, всі рідні |  |
20 жовтня — 2 роки гіркої розлуки з найдорожчою нам людиною — Іриною Юріївною МАКАРЧУК Ти пішла з життя такою молодою і вродливою. Ірочко, ти була для нас опорою, порадницею, ти весь час турбувалася про нас, спасибі тобі, рідненька. Чому життя таке несправедливе? Така душа розумна, добра, мила. На душі і в серці біль не стихне ніколи. Ти в нашій пам’яті — завжди жива. Таких, як ти, не забувають. Вічного тобі життя у Царстві Небеснім. Нехай Господь оберігає твою світлу і добру душу. З глибоким сумом твої батьки, донечка, чоловік, брат з сім’єю, всі рідні |  |
21 октября — 11 лет, как ушёл из жизни дорогой нам человек — Николай Васильевич НАЛИВАЙКО Тот день, когда свет твоих глаз погас, и сердце перестало биться, стал самым страшным днём для нас. Ушёл из жизни очень рано, мы не смогли тебя сберечь. Глубокая осталась в сердце рана. Вечный покой твоей душе. Царство Небесное, пухом земля. Скорбящие жена, дочка, зять, внук |  |
18 жовтня минає рік світлої пам’яті нашої дорогої мами — Станіслави Іванівни КОНОПЛЯНЧУК Всі, хто знав і поважав її, пом’яніть разом з нами. Сумуючі доньки Наталія, Люба, внуки, правнуки, всі рідні |  |
21 октября — год, как перестало биться сердце за рулём дорогого нам человека, мужа, отца и дедушки — Анатолия Феодосиевича ДМИТРЕНКО Нам кажется, что ты в дороге, и скоро станешь на пороге. Тебя уж нет, а мы не верим, в душе у нас — ты навсегда. И боль свою от той потери не залечить нам никогда. Пусть печаль и наши слёзы не тревожат твои сны. Не зарастёт никогда та дорожка, что провела тебя в последний путь, пригнётся в скорби калина, и добрым словом люди помянут. Скорбящие жена, дети, внуки |  |
22 жовтня — роковини, як пішла у Божий світ найрідніша нам людина, мила, добра, гарна, розумна, мудра наша мама — Софія Дем’янівна ОЛЬШЕВСЬКА з села Сусли Ви пішли від нас, залишивши печаль та сльози, і скільки часу не мине, Ви вічно жити будете в наших серцях. Царство Небесне і спокій Вашій душі. У глибокій печалі діти, онуки, правнуки |  |
Є сила, що може забрати з життя, 18 жовтня — рік, як перестало битися серце дорогої Ольги Яківни ШАПРАН Ми приходимо до рідного дому — він похмурий, кімнати сумні. Бо немає матусі вже в ньому, тільки фото одне на стіні. Журно світяться вікна веранди, шелестить виноградна лоза, і матусині квіти-троянди, в пелюстках тих — росинка-сльоза. Ми б хотіли хоч на мить, хоч на трішки повернутись у той час назад, де ступали матусині ніжки, де шумить тихо батьківський сад. Але дива, звичайно, не буде, відійшли Ви уже в небуття. Наша пам’ять Вас не забуде, дням щасливим нема вороття. Царство Небесне і вічний спокій Вашій добрій душі. З болем у серцях чоловік, діти, онуки |  |
17 жовтня — 2 роки гіркої розлуки, вічного жалю, світлої пам’яті найдорожчої людини — Сергія Олексійовича ГОПАНЧУКА Тяжка хвороба забрала тебе від нас. Ти хотів жити, але ми були безсилі тобі допомогти, від цього тяжко на душі. Опустіла домівка без доброго, працьовитого чоловіка, тата, дідуся. Не стало людини, яку Бог наділив золотими руками, добрим серцем, щедрою, чуйною душею. Вже ніколи не зустріне, не допоможе, не порадить. Тебе ми будемо пам’ятати, ти був найкращим чоловіком, дідом, батьком. Таких, як ти, не забувають, таких лиш вічно пам’ятають. Царство Небесне, вічний спокій твоїй душі. Сумуючі дружина, діти, онуки та правнуки |  |
Смотрю в свои глаза — и вижу маму,
Коментарі відсутні