Поминання 43/2013

Є сила, що може забрати з життя,

та з пам’яті рідних — ніколи…

26 жовтня минає рік, як перестало битися велике, любляче серце найріднішої людини, мудрої порадниці, чудової господині, люблячої дружини, турботливої матусі, прекрасної бабусі, дорогої сестри — Наталії Іванівни БАЄР

Час пливе невблаганно, та біль не проходить. У кожній справі, кожному подиху, у думках — ти завжди з нами, але так важко усім без твоєї мудрої поради, без твоєї ніжної посмішки, ласкавих, турботливих рук. Земля тобі хай буде лебединим пухом і вічне Царство в Небесах, ти назавжди в наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть добрим словом і святою молитвою, а хто забув, — згадайте.

Вічно сумуючі чоловік, сини, невістки, онуки, сестра, свати та рідні

31 октября — вот уже год, как перестало биться сердце нашего дорогого и любимого сына, брата и отца — Олега Леонидовича ГОРБОВА

15.04.1968-31.10.2012 гг.

Нет, не смирюсь до самой смерти со страшной ношей бытия, что раньше матерей уходят дети, что умер ты, сынок, а я жива. Душа кричит, но нет ответа, всё кажется, что это сон, что вот придёшь и улыбнёшься, всё не пройдёт утраты боль. Сынок! Ты всё по-прежнему живой, ты в нашем сердце, среди нас. Светлая память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Кто забыл, — вспомните, кто помнит, — помяните.

Горячо любящие тебя мама, брат, сын, все родные и близкие

22 жовтня минув рік, як пішов з життя дорогий, рідний нам В’ячеслав Фомич ДУДАРЕВ

Ти пішов від нас і залишив печаль і сльози. І скільки б часу не минуло, ти вічно житимеш у наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

З глибоким сумом дружина, діти, онуки, правнуки і вся рідня

26 жовтня — 9 днів світлої пам’яті Віктора Миколайовича СЕРГЕЄВА з села Ярунь

На душі — і біль, і жаль, і сум, тебе нема і більше вже не буде. Та пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Усі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом, тихою молитвою. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі.

Дружина, син, дочка, невістка, зять й онуки

20 жовтня минуло 9 днів світлої пам’яті Володимира Миколайовича ДІДУХА

На 33-му році тяжка хвороба обірвала життя коханого чоловіка, люблячого батька. Пішов від нас ти дуже рано, ніхто не зміг тебе спасти, не заживе ніколи рана, в серцях навіки будеш ти. Спи спокійно, любий наш, ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

З глибоким сумом дружина, син та всі рідні

26 жовтня — 2 роки, як пішла з життя дорога і рідна нам людина — Надія Федорівна КАЩУК

Світла і вічна пам’ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях. Всі, хто знав, — згадайте разом з нами добрим словом і тихою молитвою. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

З глибоким сумом чоловік, діти, онуки, правнуки

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

27 жовтня минає 10 років, як пішла у вічність мати, бабуся — Надія Степанівна ПАСІЧНИК

Не хоче серце з цим змиритись, що поряд з нами тебе нема. Тобі б ще жити, жити, жити, лишився біль, печаль одна.

Вічно сумуючі син, невістка, онуки

І не вернути, і не забути,

лише з болем в серці жити залишилось…

26 жовтня — роковини світлої і незабутньої пам’яті дорогого Олександра Миколайовича ГРАБОВСЬКОГО

Як швидко плине час… Вже цілий рік минув, як ти пішов від нас. Пішов від нас ти так раптово й дуже рано, ніхто не знав і не відчував біди. Бо ти пішов не на годину — назавжди. Чому життя таке несправедливе? Добрим людям — доля нелегка. Така душа розумна, добра, мила, а доля випала — немов полин, гірка. Земля тобі хай буде пухом, і вічне Царство в Небесах. Тебе ніколи не забудем, назавжди ти в наших серцях. Хто знав, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі дружина, діти, батьки, свати та вся родина

Господи! Упокой душу рабы Твоей!

26 октября — 40 дней, как ушла из жизни любимая жена, дорогая мама, бабушка и прабабушка — Людмила Павловна ДУБАС

24.06.1946-17.09.2013 гг.

Так тяжело осознавать, что рядом нет тебя. Нет тёплых рук твоих прикосновений. Нет нежных глаз, улыбки доброй нет. Они не греют больше наши души. Твоя душа — мир света и забот. Для нас ты — лучик солнца — всегда вела по линии добра. Тебя мы будем вечно помнить, и ты теперь сердец частица наших. Вовеки будешь в них ты жить. Вовеки будешь в них любима, чиста, добра и так красива. В сердцах ты наших — навсегда. Вечная память тебе.

Скорбящие муж, дети, внуки, правнучка