Віктор ОВДІЮК: «Директор школи повинен любити дітей так, щоб кожна дитина віддячила йому тим самим»

ТУТ НАВЧАВСЯ ЕКС-МІНІСТР ОБОРОНИ ОЛЕКСАНДР КУЗЬМУК ТА АКТОРКА ОЛЕНА ЯКОВЛЄВА. СЬОМІЙ ШКОЛІ — 80!
Добре пам’ятаю той день, коли вперше переступила поріг сьомої школи. Одне з перших вражень — добра привітна усмішка директора Віктора Овдіюка. Наш клас закінчив школу 15 років тому, а усмішка директора, здається, залишилася такою ж щирою. Щоразу при зустрічі Віктор Іванович дарує її кожному — школярам, колегам, випускникам. Він — людина-ентузіаст із невичерпним позитивом у душі, поряд з яким у ногу йде досвідчений колектив колег-однодумців. Мабуть, тому, що так гармонійно переплелися професійність вчителів, ефективне керівництво і результат невтомної праці — розумні і талановиті учні — про сьому школу навряд чи почуєш якісь негативні відгуки. «Найкращий директор», «найкращі вчителі», «наймиліші спогади про школу» — це, зі мною погодяться усі, аж ніяк не слова-штампи.
25 жовтня школа на «Зелених» відзначає 80-й день народження. За довгу історію ці стіни випустили у світ вже 10 тисяч випускників! Ось чому цього разу до рубрики «Цікаві професії» ми запросили директора школи Віктора ОВДІЮКА.
— Вікторе Івановичу, скільки років ви працюєте на освітянський ниві?
— Після закінчення Рівненського педінституту з червоним дипломом у 1982 році, свою діяльність розпочав із посади вчителя української мови і літератури у школі №1. З вересня 1986-го став директором сьомої школи, мені тоді було 26 років. Одразу почав будувати новий корпус школи, який завершили у1989-му. Ось уже 28-й рік працюю на цій посаді.
— Не секрет, що учні вас люблять. Освітянський колектив також цінує і поважає. Скажіть, будь ласка, наскільки це було складно чи не складно для вас — здобути такий авторитет? Адже, зрозуміло, що не усім педагогам це вдається.
— Директор — це не професія і не спосіб життя, а саме життя. Але найперше я — вчитель. До кожного уроку ставлюся відповідально, постійно черпаю новий досвід, щоб заняття стали для учнів уроками успіху й радості. Маю таке життєве кредо: «Хочеш жити для себе — живи для інших». Директор школи повинен любити дітей так, щоб кожна дитина віддячила йому тим самим. Я так і роблю.
Важливо адекватно оцінювати рівень можливостей кожного працівника і учня. Тому мій пошук завжди спрямований на покращання психологічного клімату у колективі, зацікавлення навчальним процесом.
— Це сьогодні ви маєте великий досвід у галузі освіти, але 27 років тому його не було. Пам’ятаєте, з чого починали директорську роботу?
— Тоді колектив нараховував 83 вчителі та 1360 учнів, а розпочав я з того, що не керував, а працював разом з учнями та вчителями. Ми будували приміщення, проводили спільні спортивні змагання та дозвілля. Успіх школи — це успіх команди, у яку потрібно не боятися вибирати людей, котрі багато у чому кращі, ніж ти сам. Не слід боятися вчитися в інших — їхні пропозиції та ідеї можна вигідно використати. І не забувати підтримувати при цьому колег добрим словом.
— Серед «найсвіжіших» відзнак колективу ЗОШ №7 — медаль від міжнародної академії рейтингових технологій «Золота Фортуна» за професіоналізм та великий внесок у галузь освіти. А які відзнаки є особливо значимими?
— Школа вже була переможцем рейтингу у номінації «Освіта», до цього результату ми йдемо і цього року. Маємо чимало відзнак, але не лише їх вважаємо почесними. Незабутніми є відвідування нашої школи визначними людьми: Володимиром Литвином, представниками посольства Росії. Наглядач місії ОБСЄ, якому надзвичайно сподобалася шкільна атмосфера, подарував нам прапор США, який висів над Капітолієм. А медаль від «Золотої Фортуни» є для нас особливою, адже школа вийшла на вищий, всеукраїнський рівень.
— Серед випускників сьомої школи — багато відомих людей. Зокрема, колишній міністр оборони Олександр Кузьмук, акторка Олена Яковлєва (зокрема, відома за серіалом про слідство «Каменська»). Чи завжди відомі випускники охоче підтримують стосунки зі школою?
— Серед випускників маємо багато генералів, докторів та кандидатів наук, є, навіть, оперні співаки! Слідкуємо за усіма досягненнями колишніх учнів. Зокрема, випускник Олег Медведчук торік отримав звання генерал-майора; Олексій Писарчук — завідувач кафедрою військового інституту радіоелектроніки — у минулому році захистив докторську дисертацію; Людмила Колос стала Заслуженою артисткою Білорусії, виступала в Італійській опері; Анна Сичинська після закінчення лінгвістичного університету навчається у Сорбоні; Олександр Боєчко є командувачем прикордонних військ Білорусії; Альона Шинкарук, Людмила Кондратюк та Борис Святненко захистили кандидатські дисертації; Олег Вишнівський обіймає високу посаду у Міністерстві оборони; Віктор Волошин був начальником охорони Кабінету Міністрів України. Приємно, що цей список можна довго продовжувати.
А Олена Яковлєва на наші листи відповіла, що за життя змінила багато шкіл, і сьома школа у її пам’яті не зафіксувалась.
— Гордість школи — це також її вчителі. У школі встановлено барельєф вчителю інформатики Володимиру Дідковському — як свідчення того, що колектив шанує колег. Поза сумнівом, гідних відзнаки вчителів маєте багато. Чи не так?
— Наша школа — чи не єдина у країні, а в області — точно, що виховала двох Заслужених вчителів України — В.Л.Дідковського та Г.В.Гурковську. Звання Заслужений працівник фізичної культури має О.А.Стопичев.
Пишаємося досягненнями інших колег. О.П.Герасимчук стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків», І.Н.Ляшук та Н.О.Нестерчук отримали грамоти Академії педагогічних наук. Уроки О.А.Романюк, Л.Я.Постнікова та В.М.Климанова постійно друкуються у фахових журналах. О.І.Сухова та О.Ю.Дзюман здобули грамоти обласного управління освіти за підготовку команд-переможців обласних та міських змагань з екології та юних пожежників. Особливо радіємо тому, що наш колектив, єдиний у місті, цього року нагороджений грамотою обласного управління освіти і науки за творчий внесок в удосконалення навчально-виховного процесу. Віримо, що нові перемоги — попереду.
— У складі освітянських делегацій ви багато подорожуєте. Який корисний досвід вдалося запозичити у колег з інших міст і країн?
— Намагаємося не пропускати жодного творчого відрядження. Після поїздок на нарадах ділимося інноваціями, позитивним досвідом українських та зарубіжних освітян. Запровадили квіткові куточки (досвід московської школи), комп’ютерні столи (досвід тернопільських шкіл), інклюзивне навчання (Польща, Львів), профільне навчання (Боярська гімназія), проведення Дня відкритих дверей для майбутніх першокласників (досвід Київської ЗОШ №7). Підписали угоду про співпрацю зі школами-партнерами: Київською ЗОШ №286, Ярунською ЗОШ та Лисичанською ЗОШ №5.
— Яких змін потребує сьогодні освіта Новограда-Волинського?
— Місцева освіта протягом тривалого часу займає лідируючі позиції в області. Проте, відвідуючи школи обласних центрів та столиці, переконуємося, що нам є над чим працювати: це тісний зв'язок із вищими навчальними закладами, удосконалення позакласної роботи, зміцнення матеріальної бази.
— Вікторе Івановичу, ви — відомий у місті морж. Як давно займаєтеся загартуванням і чи не плануєте залучати до цього учнів та своїх колег?
— Так, вже десять років займаюся моржуванням. Мрію створити групу моржів серед учнів. Щоправда, наразі це лише у планах, а для втілення їх у життя потрібен кваліфікований медперсонал, який розробить спеціальну програму для занять. Ну і, звичайно, бажання учнів займатися загартуванням.
— На вашу думку, якими є підсумки роботи ЗОШ №7 за 80 років?
— У школі сформований творчий учнівський, батьківський та педагогічний колективи, здатні вирішувати сучасні проблеми. На нашому веб-сайті щоденно подається інформація про життя школи. Ми створили хороші умови для комфортного навчання, розвитку здібностей учнів. Вирішується питання оснащення кабінетів інформатики, фізики, спальної кімнати. У планах — покращання вигляду холу школи, поповнення музею сучасними експонатами. Робимо усе, щоб школа стала культурним центром мікрорайону.
— Що побажаєте школі-ювілярці?
— Щиро вітаю шкільний колектив, випускників, батьків, усіх причетних до діяльності школи. Бажаю творчих злетів педагогам у вихованні гідних громадян. Саме їм берегти спадок поколінь, державну незалежність України та примножувати її розквіт!