«Пошта Святого Валентина» збирає освідчення закоханих!

Кохання — це феєрверк бурхливих емоцій, які отримують прописку у закоханих серцях. Вам є про що розповісти, і ви згораєте від нетерпіння, прагнучи освідчитися коханій людині? Тоді улюблена читачами рубрика «Пошта Святого Валентина» — для вас!
Напередодні Дня усіх закоханих наша редакція багато років поспіль збирає «валентинки», від яких (віримо!) тане зимова крига на серцях і з новою силою розквітають ваші душі. Погодьтеся, приємно прочитати несподіване освідчення у газеті, адресоване саме вам — від коханої людини або ж незнайомки чи незнайомця, з якими напередодні зустрілися поглядами і вже не можете від цього жити спокійно…
Фантазувати на тему кохання можна нескінченно довго, як і придумувати слова, що здатні відчинити серце того, кому ви освідчуєтесь. Тож надсилайте свої «валентинки» на електронну скриньку klim_nv@ukr.net або ж на поштову адресу: вул.Радянська, 3. Вимоги: освідчення повинні бути оригінальними, авторськими та «з душею» (вірші з листівок не приймаються). Додаткова інформація — за тел.: 5-22-18.
Юлія КЛИМЧУК

 
* * *

Коли верстався номер, до нас у редакцію завітала із листом подруга однієї дівчини. Авторка листа, як виявилося, посварилася зі своїм хлопцем, а тепер понад усе мріє з ним помиритися. Розуміємо, що лист був написаний у душевному розпачі від сварки, що у ньому надзвичайно багато емоцій. Тому у дещо скороченому вигляді друкуємо допис і віримо, що усе складеться якнайкраще.
«Добрий день, шановна редакція! Хочу поділитися своєю історією кохання, яке я можу втратити.
Я дуже сильно кохаю одну людину. Настільки кохаю, що не уявляю життя без нього. Ми разом не так багато часу, але за цей короткий період я зрозуміла, що таке кохати по-справжньому. Заради цієї людини я готова на усе — навіть віддати життя, — як би це голосно не звучало.
Він навчив мене бачити яскраві кольори цього світу, подарував найкращий Новий рік. З ним я можу перебувати 24 години на добу, люблю дивитися, коли він спить, сидить за комп’ютером…
Я сама зруйнувала нашу казку. Мій страх втратити цю людину, мої ревнощі завадили зберегти гармонію у наших стосунках. Я багато разів обіцяла змінитися, але не розуміла, що можу втратити його. Ми не спілкуємося декілька днів, він не відповідає на мої дзвінки та смс, але я понад усе хочу достукатися до його серця.
Дуже хочу, щоб він прочитав мій біль і каяття і зрозумів, що я змінила себе. Він — мій коханий, моє сонце, і я вірю, що маю той єдиний шанс, аби виправити усе. Вова, я мрію подарувати тобі сина, готувати твої улюблені страви, прожити з тобою щасливе життя…
А людям скажу одне: цінуйте кожну хвилину із коханими людьми та змінюйтеся заради них на краще!»

З любов’ю Оля