Віват, «драчисти»!

Останніми вихідними пройшовся сосновою лісосмугою та берегом Случі. Сподівався, що високі штрафи за браконьєрство дещо зупинять нечесних рибалок. Та де там! Нічого їх не лякає. Навіть публікації в газеті про те (якщо хтось не прочитав, то інші обов’язково мали б передати!), що в кінці січня кількох браконьєрів оштрафували аж на 20 тисяч гривень! Сума солідна, погодьтеся…
Отже, прогулюючись десь о третій дня в п’ятницю, помітив гурт хлопців (росте молода зміна!), а також коло них дівчат, які стояли на кризі поблизу, так званої, «Скали» (район «Лубчиці», трохи вище дамби).
З характерних підсікань, зрозумів, що юні «рибалки» намагаються (так прозваними в народі) «драчами» зачепити сонну рибу з дна (звідси похідне «драчист», тобто, той, що тією саморобною штукенцією незаконно ловить рибу).
Не маючи номера телефону державного рибінспектора, зателефонував одному із представників «Громади рибалок», проте підтримки з їхнього боку не отримав. Запал, з яким колись розпочинали хлопці, і яких почали боятися браконьєри у багатьох районах області, майже вщух. Але це вже — інша тема.
Хочу сказати кілька слів про незаконний вилов риби вищезгаданими «драчами». Варто нагадати, що в такий спосіб вдається зачепити і витягти рибу на поверхню, як стверджують знавці-екологи, відсотків 10-15. Решта ж її, з розірваними черевами (від тих «драчів»), залишається гинути на дні річки. І найдивніше те, що це відбувається біля самісінького водозабору, вище дамби. Яку воду п’ємо, звягельчани?
Державний рибінспектор скаржиться, що обласний рибнагляд ніяк не влаштовує на роботу додаткових інспекторів, мовляв, бракує на це коштів (добре, хоч не бракує коштів у державі на розширення бюрократичного апарату), не дає також обласний рибнагляд і належну кількість пального. Тільки ось куди йдуть гроші від оштрафованих браконьєрів?
Разом із тим, як відомо, державний рибінспектор обслуговує три чи чотири райони в області. Звісно, не справляється. Але хоч у межах міста можна навести порядок?! Кілька разів разом із міліцією розігнати «братву» із зимувальних ям, оштрафувати їх! Якщо держрибінспектор цього не робить, тоді напрошуються слушні два висновки: або він некомпетентний, або «кришує» браконьєрів.
Наступного дня знову ходив до «Скали». Лунка на лунці, шматки товстої ліски, пластикова пляшка з-під солодкої води (а може, і з-під самогону), валялися також черепашки, а це свідчення того, що тут ловили «драчисти». Хтозна коли: вранці, ввечері, вночі…
У цей вівторок вдалося зв’язатися з держрибінспектором. Той сказав, що в останню неділю був біля «Скали», але все було спокійно.
Отже, віват, «драчисти»! Ловіть рибку, розривайте їй черева, доки служби дрімають…
Микола МАРУСЯК