Поминання 8/2014

15 лютого — 9 днів, як перестало битися сердечко дорогого, люблячого синочка, братика, внука та правнучка — Івана Олександровича БОЙЧУКА

Закотилося у вічність життя, ніби сонце сховалось за обрій. З того світу нема вороття, розуміємо ми це сьогодні. Серця плачуть від болю й кричать: «Рідний наш, повертайся додому!» Не стихає печаль ні на мить, залишаючи вічну утому. Вічний спокій твоїй душі.

Вічно сумуючі мама, тато, братик Сергійко та вся велика родина

21 лютого — 9 днів, як пішла у вічність наша дорога і єдина Наталія Борисівна КАШПУР

Ти дуже любила життя, але невмолима хвороба не дала тобі можливості дивитися, як ростуть твої дітки. Пробач, що не змогли тобі допомогти. Нехай душа твоя знайде спокій у Царстві Небеснім.

У глибокій скорботі рідні

22 февраля — 7 лет, как ушёл из жизни мой сынок — Николай Николаевич КОВАЛЬ

Уже весна идёт, красу несёт, всё вокруг оживает и поёт. Но ты, сыночек, уже никогда не оживёшь и не придёшь к нам. Тяжело мне без тебя, я скучаю, плачу и страдаю. Ты ушёл от нас навечно, оставив слёзы, горечь и печаль. Но я слышу твой голос, сынулька: «Не плачь, не грусти, моя мамулька, береги себя. Я к вам никогда не вернусь, такая уж моя судьба». Тебя вернуть невозможно, я знаю, но я люблю тебя, помню и никогда не забуду. Дай, Боже, тебе, сыночек, Царство Небесное. Все, кто знал моего Коленьку, вспомните добрым словом и помяните.

19 лютого — 40 днів, як пішла у вічність дорога нам Ніна Йосипівна БЄЛОВА

Скільки б не шукали очі в рідній хаті, — найдорожчої людини вже нема. Печаль не проходить і серце болить. Хто знав, — згадайте добрим словом, тихою молитвою. Царство Вам Небесне, вічний спокій душі.

У глибокій скорботі донька і сини з сім’ями, внуки, сестра з сім’єю, рідні

20 февраля — 2 года светлой памяти дорогого сыночка — Николая Петровича ШАБАДЕЯ

Не простившись ни с кем, не сказав всем «прощай», скрылся ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя катится слеза. Ушёл из жизни слишком рано, мы не смогли тебя спасти. Глубокая на сердце рана, пока мы живы — жив и ты. Вечный покой и Царство Небесное твоей душе.

Скорбящие родители, дети, сестра, жена, племянники

27 лютого — рік, як пішла у вічність дорога, рідна наша матуся, бабуся, прабабуся — Степанида Данилівна ТАРАСЕВИЧ

На душі — біль, і жаль, і сум. Тебе нема і більше не буде. Та пам’ять про тебе буде вічно жити в наших серцях. Царство Небесне і вічний спокій тобі, рідненька. Хто забув її, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Сумуючі донька, сини, онуки, правнуки

24 лютого — 40 днів, як трагічно пішов з життя дорогий син, чоловік, батько, дідусь — Анатолій Миколайович СКОРОХОД

Плаче серце, біль не передати. Сумуємо і пам’ятаємо кожну хвилину. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

Вічно сумуючі мама, дружина, діти, онучка, всі рідні