У Пилиповичах поховали загиблого на Євромайдані

У суботу, 1 березня, у селі Пилиповичі прощалися з односельчанином, котрий загинув під час сутичок у Києві. Найбільш запеклі й кровопролитні зіткнення між невдоволеними тодішньою українською владою та силовиками сталися 18-20 лютого. Олександр Балюк, уродженець села Пилиповичі, був убитий пострілом у груди 20 лютого. Однак при ньому не було документів, і встановити особу померлого вдалося лише за тиждень. Тіло загиблого привезли на малу батьківщину минулої п’ятниці…
Провести в останній путь героя Небесної Сотні — як нарекли цивільних, котрі загинули під час протистоянь на євромайданах країни, — прийшла не тільки громада села. До них приєдналися десятки городян — переважно учасники народних віче, активісти, які брали участь у акціях протесту. Поховальна процесія пройшла під національним та червоно-чорним прапорами, перев’язаними жалобними стрічками.
На цвинтарі відбувся мітинг вшанування пам’яті Балюка Олександра Олександровича. «Сьогодні ми проводжаємо в останню дорогу односельчанина, друга, сина, брата, якому судилося прожити неповних 40 років, віддавши життя за краще майбутнє нашої України», — відкрила мітинг голова Пилиповицької сільської ради Надія Панфелюк.
19 березня Олександру Балюку мало б виповнитися 40 років. Був одружений, у шлюбі народилася донька Крістіна, якій нині 16 років, і проживає вона в далекій Тюмені.
«Він усе життя мріяв, щоб ним пишалася сім’я, родина, друзі. Його мрія збулася — віддав життя за свободу, незалежність, за нас, наших дітей та онуків. У нашій пам’яті він завжди залишиться героєм», — від імені односельчан промовила сільський голова.
Олександра Балюка поховали під вигуки «Герої не вмирають!» А днем раніше, під час прощання із тілами загиблих на Майдані Незалежності, на честь його та інших із Небесної Сотні, вкотре звучала пісня «Гей, плине кача по Тисині…» — тужлива народна пісня у виконанні гурту «Піккардійська терція», що стала одним із символів новітньої боротьби українського народу за свободу та права людини.