Новоград-Волинський на сторінках газети «Соціалістичне Полісся»

1938 РІК
У Новограді-Волинському як прикордонному місті діяв особливий режим проживання. Всі місцеві мешканці повинні були мати особливий штамп у паспорті. З цією метою начальник місцевого управління міліції зобов’язав городян прибути з 27 червня по 15 липня до кінотеатру, де був створений тимчасовий пункт проставлення штампів. В’їзд на територію району дозволявся лише за перепустками, що видавала міліція за місцем проживання. Громадяни, які прибули на тимчасове або постійне проживання до міста і району, мусили протягом 24 годин зареєструвати свою перепустку в управлінні міліції або в сільрадах. Особи, які приїжджали без перепустки або відхилялися від реєстрації, притягалися до відповідальності («СП» від 28 червня).
26 лютого на гнутомеблевій фабриці ім.Косіора пущено в експлуатацію новий цех. У перший день почали працювати три сушильних камери та котельня. Найближчим часом планували пустити гнутарний відділ («СП» від 28 лютого). Наприкінці року це підприємство згадується вже як фабрика ім.Горького («СП» від 10 листопада). У квітні артіль ім.Тельмана відкрила майстерню на вул.Леніна, №37, яка приймала індивідуальні замовлення на ремонт матраців, диванів, сидінь автомашин, «твердої меблі, а також на виготовлення м’якої меблі» («СП» від 23 квітня). У вересні артіль «Змичка» відкрила дитячу кравецьку майстерню по вул.Міжнародній, №21, артіль ім.Тельмана мала відкрити художню майстерню по вул.Р.Люксембург, №7 («СП» від 4 і 24 вересня). 30 липня місцева контора Житомирського облторгу повинна була відкрити ресторан по вул.Міжнародній, №23 («СП» від 24 липня).
15 лютого по вул. Чехова, №4, мав відкритися кістково-туберкульозний санаторій для дітей від 4 до 14 років («СП» від 14 лютого). Будувався новий хірургічний корпус на 160 ліжок («СП» від 2 жовтня). 1939 р. на хлібозаводі планували пустити в експлуатацію новий цех із виробництва французьких булок, бубликів тощо («СП» від 26 грудня).
1938 р. у 9 середніх і неповних середніх школах міста навчалося понад 3000 учнів («СП» від 26 червня). Крім того, тут нараховувалося 10 дитячих садків («СП» від 15 лютого). Восени побудували нові дитячі ясла на 120 місць («СП» від 2 жовтня). На початку року відбулася зустріч колишніх випускників школи №2 з учителями і учнями. Із 14 чоловік першого випуску 12 навчалися на третіх курсах учбових закладів Москви, Києва, Одеси, Харкова («СП» від 6 лютого). Схвальні відгуки висловлюються на адресу вчителів Кирила Харитоновича Герасимовича (школа №2), Тамари Петрівни Фельмецгер (школа №2), Рахілі Мойсеївни Ушомирської (школа №3), Василя Васильовича Берестовського (школа №7), Раїси Григорівни Ланц (школа №7), Цілі Марківни Гільбурд (школа №10), Марії Флоріанівни Корецької (школа №10) та ін.
У липні відбувся перший випуск медичної школи. На той час вона знаходилася у приміщенні школи №2. Наприкінці року в ній навчалося понад 500 студентів («СП» від 4 липня, 17 липня, 8 грудня). 18 листопада при райвідділі зв’язку мала відкритися вечірня школа зв’язківців (поштарів, телеграфістів, телефоністів, монтерів) без відриву від виробництва. Термін навчання — 6 місяців («СП» від 11 листопада).

У Будинку Червоної Армії працювали курси радисток-телеграфісток, рахівників, бібліотечних робітників, машиністок, школа кройки і шиття, в яких активну участь брали сім’ї командного і начальницького складу. У рамках підготовки до святкування 20-річчя Червоної Армії провели лижний пробіг на 20 км. Найкращих відмінників бойової та політичної підготовки мали занести на Дошку пошани. Передбачалося також відкриття виставки про історію військової частини, її кращих командирів і бійців, проведення олімпіади червоноармійської самодіяльності («СП» від 10 січня).
15-16 травня в районі працювала комісія з відбору кандидатів до військових училищ. До райвійськкомату подали заяви 146 чоловік. Майже всі вони мали освіту за 8-10 класів. Особливу тягу молодь мала до артилерійських та авіаційних училищ («СП» від 20 травня). 12 грудня, за ініціативою Товариства Сприяння Обороні, 50 робітників заводу ім.Сталіна зробили 5-кілометровий перехід з протигазами («СП» від 15 грудня).
4 червня на стадіоні «Динамо» відбулася зустріч 3 тисяч виборців з двічі орденоносним командиром місцевої військової частини Андрієм Івановичем Єременком, який дав згоду балотуватися у депутати Верховної Ради УРСР по Новоград-Волинській виборчій окрузі. Мітинг відкрив голова міської ради Плотніков («СП» від 27 травня і 6 червня).
10-12 травня в приміщенні кінотеатру проходила V районна партійна конференція. Її відкрив секретар райпарткому Большаков. Конференція таємним голосуванням обрала пленум райпарткому. На першому організаційному засіданні пленуму обрано райпартком у складі 7 чоловік: Большаков, Гільман, Берендорф, Плотніков, Артемьєв, Ремезов, Віденеєв. Посаду першого секретаря РПК зайняв О.М.Большаков («СП» від 11 і 14 травня).
7 квітня 1938 р. пленум міської ради прийняв постанову перейменувати Кагукінський провулок на Первомайський, Кладбищенську вулицю — на Горьківську, Мало-Кладбищенську — на Чапаєвську. Організації, підприємства та домовласники були зобов’язані протягом 10 днів замінити назви вулиць та провулків на табличках і ліхтарях міста. («СП» від 11 квітня).
За постановою президії міської ради від 11 листопада 1938 р., були перейменовані такі вулиці та провулки: вул.Шкільна — на вул.Шолома-Алейхема, Шкільний пров. — на Комсомольський пров., Нижньо-Медовий пров. — на пров.Маяковського, вул.Мало-Володарська — на вул.Лермонтова, пров.Володарського — на Санаторний пров., Пролетарський пров. — на пров.Шаумяна, Училищний пров. — на Шкільний пров., тупик Свердлова — на вул.Куйбишева, вул.Мало-Пушкінська — на вул.Дзержинського, Кінний пров. — на пров.Челюскіна, Мало-Ярунська вул. — на вул.Тельмана, Середньо-Ярунська вул. — на вул.Боженка, 2-й Червоний пров. — на пров.Станіславського, Привокзальний пров. — на Заводський пров., дорога в Сусли — на пров.Котляревського, дорога в Лідівку — на вул.Перекопську, поселення Мочихвіст — на вул.Коростенську, вул.Гоголя до залізниці — на вул.Пархоменка, вулиці Гоголя і Привокзальну — з’єднати у вул.Гоголя («СП» від 14 листопада).
Президія міської ради постановою від 1 грудня 1938 р. встановила на період осінньо-зимового максимуму 1938-39 р.р. крайні норми освітлення на квадратний метр площі: по торговельних закладах — 5 ват, по кінотеатрах і клубах — 6 ват, по лікувальних закладах, установах, навчальних закладах і бібліотеках — 8 ват, по аптеках — 10 ват. Потужність ламп для електроосвітлення житлових помешкань не повинна була перевищувати 40 ват на кімнату. Користуватися електроенергією для потреб освітлення дозволялося лише з 17 год. до 8 год. ранку. Електроосвітлення вулиць Ленінської, Міжнародної, Радянської та Шевченка дозволялося з 24 год. до 7 год. («СП» від 9 грудня).
Серед адрес установ і підприємств міста у газетах 1938 р. згадуються такі: медшкола — вул.І.Франка, №19, райвідділ зв’язку — Радянська, №3, нарсуд — Пушкінська, №18, будинок санкультури — Леніна, №3, школа №40 — вул.Вокзальна, фабрика «Мебельщик» — Мало-Пушкінська, №3, льононасінстанція — Чеховська, №3, житлоуправління — Міжнародна, №45, міськкомунгосп — Міжнародна, №47, автобусна станція — Шевченка, №13, піонерський клуб — Радянська, №14.
31 липня на відзнаку 25-річчя з дня смерті Лесі Українки у приміщенні піонерського клубу був запланований вечір, організований партійними, комсомольськими, профспілковими організаціями, а також літературною громадськістю міста. З доповіддю про життя і творчість поетеси мала виступити вчителька Чмельова. У художній частині передбачалося читання віршів учнями і вчителями, інсценування однієї з п’єс Лесі Українки. Дитяча бібліотека при піонерському клубі організовувала виставку творів поетеси. Новоград-Волинська міська рада розробляла питання про увічнення пам’яті Лесі Українки. До будинку на вул.Володарського, №8, мали прибити меморіальну дошку з написом: «Тут народилася і провела свої дитячі роки українська письменниця Леся Українка». Розроблялося питання про перетворення кімнати, де народилася поетеса, в музей Лесі Українки («СП» від 30 липня).