Поминання 21/2014

26 травня минає рік, як перестало битися серце дорогої нам людини — чоловіка, батька, брата — Юрія Анатолійовича ЛЕВКОВИЧА

23.11.1962-26.05.2013 р.р.

Ти пішов від нас назавжди, залишивши біль і печаль в наших серцях. Життя — єдина мить, для смерті — вічність ціла… Де взяти стільки слів, щоб висловити тугу, де взяти стільки сліз, щоб виплакати горе… Спливають дні, минає час, а біль непоправної втрати не стихає в наших серцях. Твій голос, посмішка, погляд — завжди у нашій пам’яті. Рідний наш, ми завжди пам’ятатимемо і любитимемо тебе таким, яким ти був. Спи спокійно, нехай ніщо не тривожить твій вічний сон. Земля тобі лебединим пухом. Царство Небесне твоїй світлій, добрій душі. Просимо всіх, хто знав Юрія Анатолійовича, пом’янути його добрим словом і святою тихою молитвою.

Вічно сумуючі дружина, сини, внуки, брат з сім’єю, всі рідні

Не діждуся я, не докличуся, серцю матері важко…

Ярослав Сергійович КОРНІЙЧУК

18.11.1971-25.05.2008 р.н.

Вже 6 важких років, як нам тебе не вистачає, який нестерпний біль в душі. За упокій душі твоєї ми молимося. Царство тобі Небесне.

У глибокій скорботі мама, тато, дружина, дочка, синочок і всі рідні

25 травня — 9 днів, як пішов з життя Юрій Володимирович БОНДАРЕВСЬКИЙ

Ти не любив довгих промов, тому скажемо просто і щиро: ти такий був єдиний на цій землі… Пам’ятатимемо за добре серце, порядність, людяність. Нехай земля тобі буде пухом. Вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі дружина, діти, онуки, свати

Життя — екстрім. Смерть — миттєвість. Пам’ять — вічність.

20 травня — день світлої пам’яті Саши ДОБРОВІНСЬКОГО

Біль серце стискає, гірко плаче душа — тебе з нами вже п’ять років немає, а спокою нам і досі нема. Прости, що мало літ відміряло тобі життя. Прости, що ми живемо, а тебе з нами вже нема. В земельці чорній м’яко спочивай, і нас ти дуже довго дожидай. Царство Небесне і вічний спокій душі твоїй.

Сумуючі сестри з сім’ями, всі рідні

25 травня минає 2 роки, як пішла у вічність найдорожча нам людина, наша мамочка, бабуся, дружина — Антоніна Федорівна ВАКАР

Немає в світі слів, щоб передати наше горе. Ти дуже хотіла жити, але хвороба забрала тебе від нас. Печаль не проходить і серце болить. Тебе немає і більше вже не буде, та пам’ять про тебе, миленька наша матусю, завжди буде жити в наших серцях. Царство тобі Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Завжди сумуючі діти, онуки, чоловік