Поминання 22/2014

2 июня — 3 года, как перестало биться сердце Василия Александровича ГОРОБЕЙ

Ты там, где кончается небо, где солнце берёт свой исток, ты там, где никто раньше не был, ты там, где живёт только Бог. Ты там, где кончаются звёзды, где ночь выбирает свой цвет, где в небо впиваются сосны, где мир зарождает рассвет. Опять пелена на ресницах, когда я с тобой говорю. Я в церковь пойду помолиться за светлую душу твою…

Жена, дочь, сын, зять, невестка, внуки Максим и Миша

31 мая — 2 года, как ушёл из жизни наш любимый сын, муж, папа, брат — Дмитрий Анатольевич КОВАЛЬЧУК

Пусть говорят, что твой огонь угас… А мы не верим… В проблеске лучей твой нежный, добрый облик — среди нас, и в унисон средь тысячи свечей. Не удержать горячих блёклых слёз, за твоё счастье, упокой и за беспечность мы молимся… И в мире наших грёз, как прежде, вместе… Память наша вечна!

Вечно скорбящие родители, жена, доченька, родные

2 июня — год светлой памяти любимого, дорогого и незаменимого мужа — Анатолия Болеславовича ВАЛИНКЕВИЧА

Ушёл из жизни слишком рано. Не простившись ни с кем, не сказав «прощай», скрылся ты в темноте, лишь оставив печаль. Сжигает боль, болит душа, от горя капает слеза. Светлая и вечная память о тебе навсегда останется в наших сердцах. Вечный покой твоей душе.

Скорбим, любим: жена, семьи Буньковских, Бродовских, Чиркуновых, Поминчуков

2 червня минає рік, як перестало битися серце дорогої нам людини — сина, чоловіка, брата, дядька — Анатолія Болеславовича ВАЛІНКЕВИЧА

11.10.1975-02.06.2013 р.н.

У серцях людей, залишивши слід — пам’ять про тебе вічна. Тебе вже немає, а ми не віримо, в наших душах ти — назавжди. І біль свою від тієї втрати не залікувати нам ніколи, найдорожче в житті втрачено, шкода, що життя неможливо повернути. Про тебе буде вічно матері сльоза, смуток батька, самотність брата і сестри, в серцях боляче і горю немає кінця. У наших серцях — вічна скорбота і любов, ми тебе, як живого, будемо вічно любити. Пам’ятаємо, сумуємо. Спи спокійно, наш дорогий, рідний.

Вічно сумуючі батьки, дружина, сестра, брати, племінники, друзі

4 июня — 2 года, как оборвалась жизнь дорогого сына — Анатолия Анатольевича БЛАГОДЫРЯ

Не слышно голоса родного, не видно милых глаз. Зачем судьба была жестока, так рано ты ушёл от нас, сыночек.

В глубокой скорби мама, сестра Маша и муж Миша, Анюта

26 мая — 9 дней, как ушла из жизни прекраснейшая, добрейшая мама, бабушка, прабабушка — Анна Евстафиевна ДАНИЛЬЧУК

Как жить на свете без тебя? Ты нашей радостью была, и гордостью, и вдохновеньем, цветком земным и нашим утешеньем. Но ты ушла… И чувства лучшие с собою унесла. Осталась пустота и боль в душе, и только память будет помнить о тебе до дней последних наших на земле.

Безмерно скорбящие дочь, внуки, правнуки

29 травня — рік світлої пам’яті Анатолія Миколайовича БЕЛЯКА

Кінець травня… Природа буяє, все навколо радіє весні. Тільки тебе із нами немає, бо залишив ти нас навесні. Все покинув: сім’ю і роботу, згасла зірка твоя назавжди, пам’ятаєм твою ми турботу, пам’ятаєм, рідненький, завжди. У цей час всі, хто знав, нехай згадають, що вже рік тебе з нами нема. Рідні й друзі ж завжди пам’ятають, бо прожив ти життя недарма.

Дружина, син, онучка і вся родина

29 травня минуло 9 днів світлої пам’яті Євгенії Никифорівни ГЕРАСИМЧУК

Тяжко змиритися, що тебе немає… Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.

Родина

30 травня — річниця світлої пам’яті Володимира Романовича РУБЛЬОВА

Минає час та не вщухає біль наш, наше горе. Хоч добре знаємо, що смерть жорстоку вже ніхто не зборе. Тебе, рідненький, дуже нам бракує, ми кличемо тебе, та Вічність нас не чує… Рідненький наш! Ти, наче промінь сонця, згас, де ж нам журбу свою і горе діти? В думках ти з нами кожну мить і кожен час…

Дружина, діти, онуки

28 травня минув рік, як перестало битися гаряче серце Відмінника Народної Освіти, коханої дружини і люблячої матері — Філі Петрівни НАЙДОВСЬКОЇ

Просимо всіх, хто з нею працював і знав, згадати сердечно і щиро.

Рідні і близькі: чоловік, дочка, зять, внуки

28 мая — прошло 40 дней, как ушёл из жизни Олег Викторович ЯЩУК

16.06.1976-19.04.2014 г.г.

Тебя уж нет, а мы всё верим, в душе у нас — ты навсегда, и боль свою от той потери не залечить нам никогда.

Скорбящие мама, отец, сестра Жанна, крестник Александр, жена Ольга

Вічна пам’ять українському військовослужбовцю Юрію Васильовичу ПОЛІЩУКУ,

який поліг у бою, захищаючи Україну від ворогів! Глибоко співчуваємо сім’ї та сумуємо разом з ними.

Учні, батьки, класний керівник 4-Б класу та педагогічний колектив школи №5