Основні умови безпеки на воді

Усім відомо, що вода — чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.
Проте варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

• правильний вибір і обладнання місць для купання;


• навчання дорослих та дітей плаванню;


• суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;


• постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих;


• купатися тільки у спеціально відведених місцях і у світлу частину доби;


• купатися в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18С, повітря — не нижче +24С;


• не лізьте у воду в незнайомому для вас місці;


• уникайте води зі швидкою течією;


• не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння;


• ніколи не плавайте наодинці, особливо, якщо не впевнені у своїх силах;


• не пірнайте з берега, гірки, дерева.

Якщо все-таки стався нещасний випадок, то необхідно викликати «швидку допомогу».
При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. У потерпілого частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з потерпілого мокрий одяг, витерти тіло, при наявності дати 15-20 крапель настойки екстракту валеріани, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою). Якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення), але збережені пульсація та дихання, то необхідно надати горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, при наявності, та провести вищевказані заходи.
Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот. У разі, якщо свідомість, пульс на сонних артеріях відсутні, наявні ознаки зупинки дихання; широкі зіниці, але нема трупних плям, задубіння тіла — необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу.
По-перше, спробувати видалити воду та сторонні тіла (мул, пісок) із дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за стан так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або «перегнути» постраждалого через своє стегно при зігнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко — за 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.


2. Однією рукою відкрийте йому рот; пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, видаліть з порожнини рота решту піску, мулу та інші інородні тіла.


3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет в шийному відділі (це не потрібно робити, якщо є підозра на ушкодження цього відділу хребта), взявши за підборіддя, висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.


4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є, — продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть все з пункту №2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом «рот в рот», а «рот в ніс», затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань — 16-20 за хвилину (ритмічно).


5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь збоку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні — впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.


6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину — 2:15, якщо рятувальників двоє, — 1:5.


7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях. Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращання кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає, або з’являються трупні плями, задубіння, — реанімаційні заходи припиняються.

Будьте обережні!