Поминання 9/2021

Знову березень... Місяць, який забрав від мене найдорожче, що в мене було, — мого дорогого синочка.

8 березня минає 2 роки від того страшного дня, як пішов з життя мій єдиний і найдорожчий синочок — Роман Дмитрович РОГОВСЬКИЙ

В щасливу і благословенну днину

Мені тебе подарувало небо, сину.

Те ж небо з висоти на мене впало

В той день, коли тебе не стало.

Ти біля мене був, як Янгол Божий,

Я вірила: з тобою все я зможу,

З тобою сонце радісно сміялось,

Життя глибоким змістом наповнялось.

Ангеликом тебе я називала,

Напевно, вже тоді я відчувала,

Що посланий мені ти ненадовго з неба...

Твоє плече — надійне, незрадливе.

До щему в серці руки турботливі.

І чуйність, жага до життя — від Бога,

Мета — змінити світ, сходити всі дороги.

І прагнення усім допомогти.

Не тліти у житті. Горіти!

Як ти спішив, мій сину, жити!

Жорстока доля сина хоронити.

І залишитися без тебе жити.

І марити щодня тобою

Та просинатися зі сну

В страшному болю.

Дякую тобі, рідненький, за те, що ти в мене був. Царство Небесне тобі та вічний спокій. Не буде прощення тому, через кого обірвалося твоє життя.

У вічній скорботі мама, вітчим та всі рідні

6 березня минає рік, як раптово пішов з життя Станіслав Марцелійович ОЖГО

На душі і біль, і жаль, і смуток. Пам’ять про тебе вічно житиме в наших серцях. Царство тобі Небесне. Вічний спокій твоїй душі.

Сумуючі мама, дружина, діти та внучки

7 березня — рік, як пішов у вічність Валентин Магомедович ІСАЛОВ

Ти був скромним, чесним, добрим, щедрим, розумним, справедливим і вірним товаришем, але страшна хвороба забрала тебе від нас назавжди, залишивши в наших серцях біль і смуток. Нехай в цей день, хто знав, згадають тебе добрим словом і молитвою. Царство Небесне і вічний спокій, наш рідний.

Дружина, діти, онуки

4 березня минає рік, як пішла з життя наша рідна, турботлива та любляча дружина, мама, бабуся та прабабуся — Олена Йосипівна ЧУМАЧОВА

Пройдуть роки, спливуть тумани,

Над світом знов зійде зоря.

Та не зітруться тії рани,

Що принесла нам

Смерть твоя.

Вічно пам’ятаємо: чоловік, діти, онуки, правнуки

Минає 40 днів світлої пам’яті Лідії Опанасівни ДМИТЕРКО

Усе своє свідоме життя ця чиста та інтелігентна людина віддала школі, виховала не одне покоління.

Просимо всіх, кому Лідія Опанасівна подарувала частину свого серця, згадати її в ці дні скорботи, а також хочемо згадати всіх однокласників та вчителів, яких вже немає серед нас...

Випускники 1994 р. школи №4

6 березня минає 9 днів, як зупинилося серце і відлетіла душа Валентини Михайлівни СЕЛЕЗНЬОВОЇ — найріднішої у світі людини, найкращої матусі та бабусі.

Щемить душа і капає сльоза, і щось немов стискає груди, тебе із нами вже нема, а туга нас не покидає всюди. Хай буде спокійний твій сон, а свята земля тобі буде лебединим пухом. Царства Небесного...

Хто знав, — згадайте та пом’яніть добрим словом і тихою молитвою.

Вічно сумуючі дочка, онучка, правнучок та рідні

1 березня минуло 9 нестерпно болючих днів, як немає з нами дорогого Василя Миколайовича ЖОВТЮКА

Сумно, самотньо та важко, бо немає більше Вас із нами — дорогого батька, дяді, дідуся. Щемить, плаче душа, бо скінчилося Ваше земне життя.

Спіть спокійно, наш дорогий і незабутній. Нехай Господь оберігає Вашу світлу душу. Пробачте і простіть, що не змогли Вас уберегти. Світла і вічна пам’ять про Вас залишиться у наших серцях назавджи.

У глибокій скорботі син, невістка та всі рідні