Чому Новограду не загрожує дієта?

ТОМУ ЩО БУЛОЧОК, СОЛОДОЩІВ І СОКІВ НАШІ ХАРЧОВИКИ ВИРОБЛЯЮТЬ ВДОСТАЛЬ — НЕ ПОГЛАДШАЙТЕ, ШАНОВНІ!
19 жовтня в Україні відзначають День працівників харчової промисловості. У Новограді вітання з цього приводу приймають три місцевих підприємства: хлібозавод, фабрика солодощів «Нові ласощі — Житомир» («Жако») і ВКФ «Смолка» — невеличке підприємство з виробництва соків, джемів та томатів. Звісно, шкода, що у цьому переліку вже немає наших гігантів — м’ясокомбінату чи пивзаводу, але поява нових підприємств вселяє надію, що не все втрачено. У місцевій владі запевняють: ані загальнодержавна криза, ані санкції щодо української продукції на російському ринку, не позначилися на роботі місцевих харчових підприємств. Звісно, про інвестиції зараз ніхто не говорить, втім, продукція наших харчовиків, завдяки їх професіоналізму, цінується і продається. Про це — наша розмова з начальником відділу економічного аналізу та планування міської ради Світланою КАРПІНСЬКОЮ.
— Лідер харчової промисловості у нас — це хлібозавод, — розповіла Світлана Станіславівна. — За 9 місяців колективом вироблено продукції на майже 32 мільйони гривень — це на
2,6 млн. більше, ніж торік. До місцевого бюджету сплачено 2 млн. гривень податків. Спеціалісти заводу постійно вивчають ринок збуту та оновлюють асортимент, щоб максимально задовольнити попит споживачів. Нині тут працюють 247 працівників.
— Харчова промисловість — одна з провідних у місті, займає 12% ринку виробництва. Яким чином, попри складну ситуацію в Україні, колективам вдалося зберегти показники у роботі галузі?
— На щастя, спаду у нас немає. Усі наші галузі — харчова, машинобудування, хімічна та деревообробна — працюють стабільно. За 9 місяців з усіх показників маємо приріст. На окремих підприємствах відбулися скорочення, але про спад виробництва мова не йде. Наприклад, на «Техні» за 8 місяців приріст склав 105%, на хлібозаводі — 107%. Лише у будівництві спостерігаємо значний спад. А показники у роботі промисловості вдалося зберегти тому, що наші ринки не були зорієнтовані лише на Росію. Багато хто давно працює на європейський чи американський ринок. Завдяки інвестиціям на «Новотекс», цьогоріч маємо приріст іноземних інвестицій на 33%, як ніколи раніше. Разом із тим, жодних бізнесових пропозицій від інвесторів цього року не було. Усі вичікують стабілізації ситуації в Україні.
— Чому середня заробітна плата у місті залишається на низькому рівні? Адже гроші знецінюються, а заробіток залишається стабільно-сумним…
— Бо немає належної конкуренції. Зараз середня зарплата у нас складає 2477 гривень. Приріст — 1% (!), тоді як інфляція до кінця року очікується на рівні 19,5%... На промислових підприємствах дещо вищі середні зарплати: на хлібозаводі — 3,5 тис.; на «Техні», фабриці «Леся» та на «Новофарм-Біосинтез» — 3 тис. грн.
— Нову кондитерську фабрику на «Дружбі», що виробляє зефір, люди продовжують пов’язувати з заводом «Рошен» та ім’ям Президента, попри усі спростування. Що скажете з цього приводу, і які вже є результати у роботі «солодкої» фабрики?
— Жодного відношення ТОВ «Нові ласощі — Житомир» не має до «Рошену». Більше того, вони — конкуренти, адже працюють у одній галузі. Звісно, асортимент у нашого місцевого заводу менший, але його продукція знайшла свою нішу на ринку. Мармелади, зефіри, кекси експортуються в Ізраїль, Канаду та інші розвинені країну світу, це говорить про їх якість. З початку року підприємством реалізовано продукції на 15 мільйонів гривень. Нині тут працює 58 осіб, а потужність підприємства — близько 400 робочих місць. Згодом тут планують введення нової лінії — з виробництва цукерок «Пташине молоко».
ВКФ «Смолка» — теж нове підприємство. Щомісяця╗16 працівників виробляють продукцію на 300 тисяч гривень (соки, джеми, томати).
— Чому, на вашу думку, на відміну від Росії, наша держава досі не ввела жодних обмежень російських товарів на українському ринку?
— Те, що не закривають наш ринок, очевидно, вигідно власникам великих промислових підприємств, серед яких — чимало урядовців. Наразі ж купувати чи не купувати продукцію російського виробництва — це особистий вибір кожного.
— А чи були ініціативи з боку місцевих підприємців маркувати товари, як це зробили у супермаркетах багатьох українських міст?
— Ні. Напевно, для цього нам ще бракує патріотизму…
— Що б хотіли сказати працівникам харчової промисловості з нагоди професійного свята?
— Дякуємо за те, що у непростій економічній ситуації харчовики наполегливо працюють, що зберегли кадровий потенціал, поповнили колективи молоддю, здатною продукувати інноваційні підходи і рішення. Результати продуктивної роботи сприяють престижу професій технологів, пекарів, маркетологів. Трудівникам і ветеранам галузі бажаємо миру, здоров’я, благополуччя та життєвої енергії!
— Дякую за інтерв’ю.