— Іване Леонтійовичу! Іване Леонтійовичу! Зачекайте, будь ласка!— Ви до мене? — зупинившись, невдоволено пробубонів Іван Леонтійович. — А, це ви!— Я! — на обличчі журналістки посмішка розлилася рікою. — Іване Леонтійовичу, ви від мене втікаєте?— Ні, що ви! Я просто поспішаю. На нараду. До головного.— Так головний же у протилежному крилі коридору.—