Чоловік середніх років підійшов до юначки, котра стояла до нього спиною.— Вибач, сонечко! Як…Дівчина рвучко повернулася до незнайомця. Завзято жуючи жуйку, вигукнула:— «Сонечко»! Круто! Юльок!— Не зрозумів.— Юльок, кажу. Моє поганяло. Чьо нада? А, догнала. Клеїшся, мужик?«Мужик» зніяковів. Мимоволі заусміхався.Юначка такий жест виснувала по-своєму: