За декілька кроків до лісу стара Харитониха (так її називали односельці) зупинилася. Тричі перехрестилася, доземно вклонилася. Потім, звівши голову до викупаного росою вранішнього синього неба, впівголоса промовила:— Господи-Боже! Спаси і помилуй! — І по хвилі додала: — Ну, хочеться грибної юшечки. Тож, порятуй від усяких небезпек. Отого лиха, якщо