Він зачовгав до кабінету із сумним виразом на обличчі. Сивий, худорлявий, з неспокійними очима. Із костуром у руках.— Сідайте, будь ласка!— Дякую!— То що у вас, е-е…— Іваном Степановичем мене величають.— І які клопоти змусили прийти до нас, шановний Іване Степановичу?— О-ооой, — протягнув важко дідусь. — Сусіди.— Добрі такі?— О-ооой…— Погані?— Не т