Він надувся і мовчав.А вона йому вичитувала:— Як ти міг? Совість у тебе є? Я ж ці продукти купила на свято! Скільки грошей за них угехкала! А ти їх з’їв!Очевидно, йому стало совісно, і він опустив очі.— Мовчиш? Соромно? — щодалі розпалювалася вона. — А ти про нас подумав? Як тепер святкуватимемо, га? Чого очі ховаєш? Усю ковбасу вмолов, бусурман! І