Близько першої ночі…Борис вагався:— Може, ще перечекати?— Та нормально! — впевнено відказав Сергій.— Ще люди вештаються. Почують.— Не бурчи!..Висипаною відсівом дорогою, що сполучала село з містом, і справді, часом, то в один, то в другий бік проходили подорожні. По двоє. По троє. Інколи хтось простував наодинці.Вони сиділи за придорожніми кущами і