Новоград-Волинський на сторінках газети «Соціалістичний Наступ»

У травні 1933 р. починалася паспортизація жителів міста віком від 16 років. Для отримання паспорту необхідно було представити такі документи. довідку домоуправління, житлокоопу або домовласників про місце постійного перебування; будь-який документ, що засвідчує місце та час народження; довідку з місця роботи або служби; обліково-військовий білет (для військовозобов’язаних). Вищеозначені документи треба було подати домоуправлінню, правлінню житлокоопу або домовласнику. Кожний домовласник мав скласти список мешканців свого будинку («СН» від 12 травня). Пізніше паспортний пункт міліції довів до відома громадян міста, що 17 липня прийом документів на одержання паспортів припиняється («СН» від 7 липня). Через кілька тижнів було надруковано оголошення. «Громадяни м.Новограда-Волинського, які здали свої документи до паспортних справ, повинні з’явитись в одноденний термін з дня видрукування цього оголошення на паспортний пункт для одержання паспортів. Паспортний пункт №1» («СН» від 30 липня).

Особлива увага в окремих статтях приділяється викриттю класових ворогів. В одній із них мова йде про групу «глитаїв-петлюрівців», що засіла на заводі ім.Сталіна. Член партії, колишній директор заводу і теперішній майстер ливарного цеху Шталенберг — активний «соколовець», виступав проти радянської влади у 1919 р. Його батько був управителем чавуно-ливарного заводу поміщика Уварова, брат Павло мав власний ливарно-чавунний завод у Полонному, інший брат був «міцним куркулем». Шталенберг, коли був директором, приймав на роботу ліквідованих «куркулів» Барашевича Антона, Журавля Родіона, Самчука Івана, сина жандарма Єзерського («СН» від 8 червня).
На початку березня новим головою райвиконкому став Іван Васильович Іонов, котрий раніше займав посаду голови Погребищенського райвиконкому («СН» від 5 березня).
25 вересня 1933 р. Новоград-Волинський РВК прийняв постанову про поголовне віспощеплення людності району («СН» від 5 жовтня).
У жовтні-листопаді відбулася «чистка» партійних організацій міста. Були зняті з посад голова райвиконкому Іонов, завідуючий оргвідділом райпарткому Виговський, редактор районної газети Гринюк («СН» від 5 жовтня і 7 грудня). У грудні згадується новий голова РВК Зарецький.
Магазин «Торгсін» на базарній площі, який в обмін на продукти і промтовари приймав у населення срібло у вигляді монет старого карбування і виробів, оголосив про значне зниження цін на промтовари («СН» від 15 березня). 19 липня при райветлікарні розпочав роботу пункт штучного запліднення кобил («СН» від 29 липня). Районна організація ТСО-Авіахім, що існувала з 1927 р., знаходилася у 1933 р. за адресою. Міжнародна №41 («СН» від 15 квітня і 13 червня). У повоєнний період вона залишалася в цьому ж будинку, але вже під іншою назвою — ДТСААФ.
12 травня на сцені гарнізонного клубу розпочиналися гастролі українського драматичного театру ім. Блакитного. У репертуарі театру були вистави «Лісова пісня», «Наталка-Полтавка», «Розлом», «Диктатура» та ін. («СН» від 10 травня).
Серед місцевих керівників у газетах 1933 р. згадуються також голова міськради Троп, секретар райпарткому Бур’янов, голова райкомісії чистки партії Бабарик, завідуючий лікарнею і райздоровінспектор Слузов, завідуючий райвідділом зв’язку Олійник, завідуючий райВНО Стромидло, директор ліспромгоспу Штаюнда, директор машино-тракторної майстерні Макаров, директор заводу ім. Сталіна Рябінкін, директор 1-ї школи Хаїт, завідуючий електростанцією Фельдман, начальник райвідділу міліції Петров.
1934 РІК
За постановою бюро райпарткому, редакція «СН» занесла на Червону дошку району машинобудівний завод ім.Сталіна, гуртова продукція якого у 1933 р. становила 148,5%, а продуктивність праці — 108% до плану («СН» від 22 січня). За ухвалою райвиконкому від 27 березня 1934 р., ліквідовано комбінат червоних партизанів і червоногвардійців ім. Фрунзе. Адреса контори комбінату. Кінний завулок №6 («СН» від 6 і 12 квітня).
Нововідкритий універмаг райспоживспілки, що знаходився по вул.Шевченка №22/27 (на базарній площі), проводив закупівлю хліба. За проданий хліб можна було одержати крам за своїм вибором. чоботи, готовий одяг, цукор, емальований посуд, мануфактуру, господарче мило та ін. («СН» від 26 січня). 15 квітня відкривалося сім крамниць для продажу комерційного хліба за такими цінами. 1 кг житнього — 1 крб. 50 коп., разового пшеничного — 2 крб., арнауту — 3 крб. («СН» від 15 квітня).
11-12 березня в місті мав відбутися міжрайонний ярмарок за участю Новоград-Волинського, Ярунського, Баранівського, Барашівського та Городницького районів («СН» від 6 березня). По вул.Шевченка відділ робітничого постачання ліспромгоспу влаштував «лісосклеп ширвжитку», в якому відпускався у продаж круглолісоматеріал, дошки, колеса, обіддя, селянські діжки та інші дерев’яні вироби («СН» від 15 травня).
Районна радіомережа складалася з 223 радіоточок у місті, частина яких припадала на підприємства, установи й організації, та 49 — по сільрадах («СН» від 4 квітня).
У жовтні 1933 р. у місті відкрилася школа №7. Наприкінці навчального року в ній навчалося 135 дітей. Процент успішності по школі становив 95%. 20 червня 1934 р. починав працювати дитмайданчик («СН» від 17 червня).
Майбутня учителька, а тоді учениця 9-го класу школи №2 Фалькова, згадує, що 1925 р., коли вона почала навчатись, тут було лише три класи. Згодом школа перетворилася на 7-річку, а потім — на зразкову 10-річку. Незважаючи на брак власного будинку (для навчання використовували приміщення 10-ї школи по вул.К.Лібкнехта і 3-ї школи), успішність за підсумками навчального року становила 94% («СН» від 17 і 29 червня).
Також високою була успішність в єврейській трудовій школі №1 — 93,6%. У 1934 р. ця школа стала 10-річкою («СН» від 17 червня).
Одна із травневих статей «СН» закликає очистити «Заготскот» від «класово чуждих елементів». За салотопа та продавця тут працював колишній торговець худобою Гендельман, який тримав м’ясну крамницю і не користувався виборчими правами до 1929 р.
Завідуючим складом влаштувався колишній експлуататор Гальський, який до 1926 р. мав власну ковбасню («СН» від 18 травня).
На 15 червня 1934 р. за несплату держподатків призначалися торги на спродаж будинків Глузмана по вул.Леніна №62, оцінка — 2020 крб. 26 коп., і Горбова на вул.Пушкінській №5, оцінка — 1532 крб. 26 коп. Бажаючі купити будинки мали внести 10% суми на контокорент міськради («СН» від 14 червня).
На початку року головою Новоград-Волинського райвиконкому був Мотієнко, а секретарем райпарткому — Ткаченко. У червні ці посади вже займали відповідно Рощенюк і Абаш. Серед інших керівників згадуються редактор газети Єрмолаєв, завідуючий фінсекції міськради Філіт, завідуюча райВНО Дронова, директор МТСКорж, директор заводу ім.Сталіна Рябінкін (у червні — Драбкін), голова правління райспоживспілки Шкляр, директор школи №2 Казімір.
Останнім у підшивці 1934 р. є номер від 4 липня. Всі подальші номери, на жаль, не збереглися.