Вони грають усе: муніципальний духовий оркестр — творча родзинка Звягеля!

Звягельчани — знову перші! Новоград-Волинський муніципальний духовий оркестр міського Палацу культури імені Лесі Українки посів почесне I місце на обласному святі духової музики та конкурсі духових оркестрів. Лев Толстой писав: «Музика — це стенограма почуттів». Про музику, почуття та особливості творчої діяльності муніципального духового оркестру нам розповів його керівник Олег ГУРБАН.
— Як виникла ідея створення оркестру?
— Усе розпочиналось ще десять років тому, коли я грав у військовому духовому оркестрі. Тоді я вирішив спробувати створити окремий оркестр. Довгих два роки я підшуковував колектив, адже дружній талановитий колектив — це половина успіху. На щастя, мої зусилля не пройшли даремно, і 1 березня 2008 року в світі музики з’явився муніципальний духовий оркестр.
— Справді, колектив — це одна велика родина. Якою ж вона є сьогодні?
— Нещодавно склад нашого оркестру трішки змінився. Однак більшість музикантів залишились. Сьогодні оркестр тримається на 16 музикантах, і я, відповідно, їхній керівник. Микола Гуревич у нас грає на саксофоні, на кларнеті — Михайло Айдибалов. Не зраджують баритону Михайло Михайлюк і Василь Кислицький. Тенор 1 та 2 — це Володимир Конончук і Віталій Ісаєв. За ударну групу відповідає Петро Кондратюк. Корнет 1 та 2 — Андрій Осіпчук і Володимир Лукащук. На тромбонах грає Петро Пасинюк разом із Геннадієм Гурдіним. На тубі 1 — Анатолій Заруба, а на тубі 2 — Петро Гаврилюк та Олександр Слєсаренко. Ні на що не проміняє свою бас-гітару Сергій Орлов.
— Що найчастіше виконуєте?
— Насправді, ми граємо абсолютно все. Це можуть бути й українські народні пісні, і твори класиків, і, навіть, власна музика. Все залежить від настрою колективу чи події. Інколи підіймаємо настрій веселою полькою, а буває, поринаємо у світ спокою, любові й виконуємо вальс.
— Ви вже вісім років даруєте свій талант людям. Які вершини вдалось підкорити за цей період?
— Перша наша перемога — це фестиваль духових оркестрів у розважальному комплексі «Скольмо» в 2010 році, на якому наш виступ був визнаний кращим. Згодом, у 2014 році, посіли II місце на обласному святі духової музики та конкурсі духових оркестрів, який проводився ще у Володарськ-Волинському. А 21 травня 2016 року, на цьому ж конкурсі, серед 16 аматорських та муніципальних оркестрів ми стали переможцями у номінації «Кращі колективи міських закладів культури». Окрім того, наш колега Петро Пасинюк був нагороджений грамотою за краще виконання музичного твору. На цьому, звісно, ми не збираємось зупинятись і ставимо перед собою високі цілі.
— То які ж найближчі ваші плани?
— Найближчим часом планується звітний концерт. Із датою ще визначаємось, але, я думаю, що це буде, швидше за все, у червні. А вже наступного року хочемо знову підкорити Хорошів. На грунтовну підготовку ще є багато часу, тому, я сподіваюсь, що перемога буде знову наша. А безперервна праця, вдосконалення та командний дух нам у цьому допоможуть.
— Безумовно, про ваш оркестр говоритимуть далеко за межами нашого міста. Однак для цього необхідне і належне фінансування. Хто сьогодні матеріально підтримує діяльність оркестру?
— Тема спонсорства — насправді нелегка. Сьогодні практично все впирається у гроші. Навіть елементарна поїздка на конкурс чи фестиваль — це також витрати на дорогу та житло. Єдиним спонсором сьогодні виступає міський Палац культури імені Лесі Українки, але наші двері відкриті для всіх, хто любить музику, мистецтво і бажає підтримати діяльність оркестру.
— А де найчастіше вам доводиться виступати?
— По-перше, наш духовий оркестр є постійним учасником усіх міських заходів. Це — і «Лесині джерела», і багато інших свят. По-друге, ми даємо у міському Палаці культури звітні концерти — як доказ того, що не стоїмо на місці, а розвиваємось та удосконалюємось. По-третє, це — різноманітні фестивалі в інших містах України. І, звісно ж, — це наші виступи у міському Парку культури та відпочинку. На вихідних, коли небо безхмарне і світить сонце, ми безкоштовно граємо для всіх поціновувачів духової музики. Людям приємно, а ми маємо можливість відчути один одного, бо репетиції в приміщенні кардинально різняться від виступів на свіжому повітрі. Емоції та відчуття абсолютно різні.
— Усе частіше ви виступаєте у парку, і люди призвичаїлись, що можуть безкоштовно насолодитись духовою музикою. А якою була реакція відпочиваючих, коли ви почали виступати вперше?
— Якщо зараз людям подобається, і вони можуть навіть затанцювати вальс чи польку просто посеред парку, то раніше ситуація виглядала дещо по-іншому. Нас проводжали дивним поглядом, обертались, а дехто просто зупинявся, аби послухати, розпитували, хто ми і звідки. Напевно, це пояснюється, перш за все, тим, що наші люди не звикли до такого, а коли чують слово «безкоштовно», то взагалі стають підозрілими, але такі заходи вкрай потрібні. Нам подобається виступати, до того ж, це — хороша практика.
— Чи є щось таке, що вам хотілось би змінити в оркестрі?
— Із упевненістю можу відповісти, що ні. Ми граємо для власного задоволення. Музика, дружелюбний колектив, тепла атмосфера, можливість самореалізації — все, що потрібно для творчого щастя. Єдине — будемо раді прийняти у нашу сім’ю на офіційну роботу музикантів, які грають на кларнеті, тубі, валторні та корнеті 1.
— Щиро вдячна вам за розмову. Безумовно, високі вершини — попереду, тому процвітання вашому духовому оркестру, а колективу — творчої наснаги, нових ідей і досягнень.