Що робити, коли сусіди затопили квартиру?

Добрий день, редакція газети «Звягель»! Мою квартиру затопили сусіди зверху, але свою провину визнавати не хочуть та добровільно не відшкодовують завдані збитки. Що робити в такій ситуації?

На запитання відповідає начальник юридичного відділу газети «Звягель» Геннадій ФРЕГЕР:
На жаль, від затоплення квартири ніхто не застрахований. Коли стався такий неприємний інцидент, — все залежить від «адекватності» ваших сусідів. Одні вибачаються та відшкодовують завдані збитки добровільно, а інші починають шукати відмовки та взагалі нічого не збираються платити.
ЯК ПРАВИЛЬНО ЗАФІКСУВАТИ ФАКТ ЗАТОПЛЕННЯ
Якщо ж сусіди не йдуть на контакт та відмовляються відшкодувати збитки, то вам потрібно правильно зафіксувати подію затоплення по «гарячих слідах», оцінити приблизну вартість завданих збитків та зібрати всі необхідні докази для відшкодування шкоди в судовому порядку.
Звичайно, в першу чергу, потрібно зафіксувати факт затоплення квартири. Для цього можна використати фотоапарат або відеокамеру. Такі дії є неофіційною фіксацією факту затоплення і можуть застосовуватися як додаткові докази.
Згідно зі ст.17, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», представник виконавця/виробника складає акти про проведення несанкціонованого доступу та про проведення ремонтних та відновлювальних робіт, які підписуються всіма учасниками несанкціонованого доступу. В актах обов’язково зазначаються: підстави для несанкціонованого доступу, відмітка про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори зі споживачем, у разі, якщо вони були проведені, причина та місце виникнення аварії, неполадки, перелік виконаних робіт, прізвище, ім’я, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу. Оригінали складених актів зберігаються у виконавця/виробника, іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються копії, завірені печаткою виконавця.
Для офіційної фіксації необхідно звернутися до ОСББ або до іншої експлуатаційної організації, на балансі якої обслуговується будинок, і скласти акт про залиття квартири.
У такому акті зазвичай вказується дата події, описуються характерні пошкодження, завдані залиттям квартири, перераховуються пошкоджені предмети й орієнтовна вартість завданої залиттям шкоди, причини затоплення, свідки та особи, які були присутні під час складання даного акта.
Акт складається комісією з представників ОСББ або іншої житлово-експлуатаційної організації, яка обслуговує будинок, власника квартири та інших спеціалістів.
Типова форма акту встановлена у Наказі від 17.05.2005 р. №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».
У випадку відмови винної особи від підписання вищенаведеного акту, складається акт відмови від підпису у присутності інших мешканців даного будинку.
Вкрай важливим при складанні акту виявити та зафіксувати можливі причини залиття, оскільки винуватцем може бути не завжди сусід зверху, але й старі, прогнилі труби. Тому, під час фіксації, комісії також необхідно оглянути квартиру зверху, та встановити причини затоплення (незакритий кран, відірваний шланг від пральної машини, зрізання труб під час встановлення індивідуального опалення тощо).
ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ
Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за цією статтею необхідна наявність чотирьох складових: вина заподіювача шкоди, його неправомірна поведінка, наявність матеріальної шкоди, а також причинно-наслідковий зв’язок між неправомірною поведінкою заподіювача шкоди та завданою шкодою.
Щодо неправомірності поведінки заподіювача шкоди, можна зазначити, що, відповідно до ст.177 ЖК України, громадяни зобов’язані забезпечувати схоронність житлових приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об’єктів благоустрою, дотримуватися правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, дотримуватися чистоти і порядку в під’їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
Згідно із п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими Постановою КМУ від 8 жовтня 1992 р. №572, власник та наймач (орендар) квартири, зокрема, зобов’язаний:

• дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил;


• використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;


• недопускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08.10.1992 р. №572, власники квартир зобов’язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати схоронність житлових і підсобних приміщень квартир і технічного устаткування будинків. Із появою несправностей у квартирі, вживати заходів для їхнього усунення власними силами або залучати підприємства з обслуговування житла.
Отже, у разі залиття конкретної квартири, відповідати за завдану шкоду повинна особа, яка на законних підставах нею користується, або власник майна, оскільки власність зобов’язує (ч.4 ст.319 ЦК України).
Окрім того, ч.5 ст.319 ЦК України передбачено, що власник не може використовувати право власності на шкоду іншим особам.
Тобто, обов’язок щодо утримання в належному стані санітарно-технічного обладнання у квартирі покладається на власників квартири або осіб, які на законних підставах нею користуються.
Якщо ви все зафіксували та визначили обсяг завданої шкоди, з метою економії часу та нервів, можна ще раз звернутися до винуватця затоплення, пред’явивши йому зібрані докази, та запропонувати добровільно відшкодувати шкоду. У разі відмови, необхідно звертатися до суду.