Поминання 15/2017

17 апреля — 9 дней, как перестало биться сердце дорогого мужа, любящего отца и дедушки — Виктора Алексеевича ЛОБАШЕВА

Прости, что не смогли тебя спасти. Ты был примером нам всегда, как человек с душою чистой, и память о тебе жива в сердцах и душах твоих близких.

Скорбящие жена, дочка, зять, внучка

12 квітня минуло 8 років, як немає з нами Валентини Опанасівни ПОРТЯНКО

З вдячністю згадуємо, що Ви були з нами, дякуємо Вам за Ваші мудрі поради і велике серце. Царство Небесне Вашій душі.

Сумуючі всі рідні

13 квітня минуло 10 років, як пішла у вічність наша дорога мама, бабуся, прабабуся — Олександра Остапівна ВАЛАГА із с.Груд

У скорботі голови схиляємо, сумуємо, любимо, пам’ятаємо.

Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть. Нехай свята земля береже Ваш вічний сон.

Сумуючі син, невістка, онуки, правнуки

14 квітня — річниця світлої пам’яті, як пішла у вічність дорога наша матуся — Антоніна Дмитрівна КОРЧЕВСЬКА с.Кам’яний Майдан

Хай тихо скотиться сльоза за те, що ти колись була, за руки невтомні з мозолями. тепло душі і ніжне серце Мами. З невтішним серцем і думками — ми завжди, Мамо, з вами.

Вічно сумуючі сини Віктор, Ігор та невістка Анна

16 квітня минає 2 роки, як перестало битися серце люблячого чоловіка, турботливого батька і дідуся — Віктора Євгенійовича ДІДИКА

Холодний вітер листя носить, а за дверима вже весна. Серце болить, душа голосить, тебе із нами вже нема. Без тебе хата спорожніла, не переступиш вже поріг, сюди не прийдеш ти ніколи, не стрінеш родичів своїх. Спи спокійно, любий, рідненький наш. Ти заслужив Божого тепла і Царства Небесного.

Дружина, діти та внуки

17 квітня — 5 років, як перестало битися серце дорогої нам людини — чоловіка, батька, дідуся — Петра Пилиповича ГАПОНЧУКА

Із вдячністю згадуємо, що ти був з нами. Що ти був у нашому житті і наповнював його щастям, здається нам, що ти десь в дорозі. І ось 5 років, як тебе немає... Ти — завжди в наших серцях. Сумуємо, любимо, пам’ятаємо. Усіх рідних, друзів, тих, хто знав цю прекрасну людину, просимо — згадайте.

Дружина, діти, онука, вся родина

Світла Пам’ять

12 квітня минуло 40 днів, як перестало битися серце хорошої людини, турботливого батька, коханого чоловіка, гарного сина, надійного друга, людяного і чуйного керівника — Василя Сергійовича ГАЙДАЯ

З глибоким сумом колектив нашого навчального закладу сприйняв звістку про його відхід у Вічність, але з нами назавжди залишаться його слова, настанови, а головне — справи. Немає таких слів, щоб висловити нашу печаль та глибоке співчуття сім’ї та родині покійного. Для нас, скільки не мине часу, Василь Сергійович назавжди залишиться життєрадісним, працелюбним, закоханим у свою рідну землю щирим сином України. Нехай земля вам буде пухом, а Господь прийме вас у Царстві Небесному. Спочивайте з миром.

З почуттям щирого жалю колектив Новочорторийської філії Рогачів-Волинського державного аграрного технікуму

17 квітня минає 40 днів, як трагічно загинув наш любий чоловік, батько, дідусь — Микола Васильович ХИЛЬЧУК

Дорогий наш, рідний. Ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла твого серця і душі вистачило для всіх. Ти був для нас опорою, порадником, гарним батьком, найкращим дідусем. Спасибі тобі, рідненький, за все. Ми ніколи не зможемо повірити в те, що тебе ніколи вже не побачимо, не почуємо твого голосу.

Ми будемо завжди згадувати і молитися за тебе.

Господь хай пошле тобі Царство Небесне, і земля свята хай буде тобі лебединим пухом.

Вічно сумуючі дружина, діти, онучка та всі рідні

Біль і втрату не змити сльозами, а скорботі немає кінця...

Юрій Олексійович ЛЕМІШ

06.09.1952-18.04.2006 р.

Низько вклоняємося тобі і дякуємо за твою доброту та постійну турботу й підтримку. Сумуємо, пам’ятаємо кожну хвилину.

Дружина, діти, онуки

14 квітня минає 30 днів світлої пам’яті Олени Михайлівни МАКСИМОВИЧ з с.Сусли

13.08.1941-16.03.2017 р.

В той день, коли весна буяла, а серце так хотіло жити, тебе, наша дорога, не стало, і ми не в силах щось змінити.

У скорботі чоловік, діти, онуки, правнуки

16 квітня минає 9 років, як перестало битися серце нашої дорогої матусі, бабусі, прабабусі — Антоніни Григорівни МАКСИМЧУК с.Наталівка

11.04.1928-16.04.2008 р.

Ми завжди Вас, мамо, пам’ятаємо, молимось, сумуємо. Хай буде Вам Царство Небесне на небесах і Свята Земля хай буде пухом. Ми Вас ніколи не забудемо, завжди Ви будете у наших серцях. Хто пам’ятає, — пом’яніть тихою молитвою і добрим словом.

Вічно сумуючі рідні