Бездіяльність — в урни! Зробили алею спільними зусиллями за два тижні

Ініціатива газети «Звягель» — збір коштів на сміттєві урни для алеї в «Зелених» — увінчалася здійсненням мрій сотень мешканців мікрорайону.

Напередодні на наш заклик встановити на алеї лавки відгукнувся підприємець і депутат міської ради Ігор Олейник.

Влада обіцяла встановити урни, але виявилося, що потрібен значно довший час на фінансування з місцевого бюджету. Тож ми вирішили не відкладати проблему знов у довгий ящик і оголосили збір коштів на урни.

«Видатки влади з міського бюджету під час війни дуже обмежені, а не хочеться перетворювати цю локацію на смітник. Давайте не допустимо цього?» — написали ми в Фейсбук-групі «Звягель (тижневик)».

Це питання засвідчило: попри війну, життя триває, а людям потрібні елементарні умови та позитивні зміни. Алея багато років потребує ремонту, до війни ніхто цим не займався, а все ж тепер тут перебувати значно приємніше.

За декілька днів ми зібрали гроші, знайшли підприємця Віктора Бараннікова, який за тиждень із колегами виготовив і встановив на алеї якісні металеві урни. Відбулося це в день виходу газети, 17 серпня. І дощ нам не завадив зробити обіцяне.

Багато років ця затишна локація була пусткою — лавки ліквідували через «алкашів», які псували вигляд скверу. А про людей забули.

Коли ми взялися за покращення, то чули не лише вдячність, а й докори: «Війна, а вам лавки потрібні?», «Знов алкаші будуть бухати», «Чому це люди мають скидатися на все? Де влада?!»

Як зауважив керівник комунальної галузі Олег Годун, громадські ініціативи є корисними для міста, бо люди цінують більше те, до чого самі долучаються. До речі, і Олег Вікторович, і очільниця відділу підприємницької діяльності Алла Володіна також долучилися до збору коштів.

А основним меценатом у зборі коштів став мешканець сусіднього мікрорайону, підприємець і депутат міської ради Владислав Шимчук. Долучилися також мешканці мікрорайону «Зелені», колектив газети «Звягель», інші містяни, дехто — з-за кордону, хтось — інкогніто. Дякуємо всім!

Ця маленька акція засвідчила: громаді потрібен маленький цікавий поштовх — і вона стає рушійною силою. Із невеличких внесків можна зробити корисну справу.

Мешканці, котрі фінансово долучилися до проєкту, не чекали, що хтось для них зробить, а взяли відповідальність на себе. Тобто є люди, які говорять про зміни, а є ті, котрі їх здійснюють. Щиро дякуємо всім небайдужим мешканцям нашої громади! Мало в нашому житті зараз позитивних емоцій, а нам вдалося їх створити разом. І не на один день.

Юлія КЛИМЧУК