Анастасія Сладковська: «Рятувальники — надзвичайні люди, які виконують надзвичайну роботу»

Вона робить навколишнє середовище яскравішим та кольоровішим. Вона розмальовувала і Житомир, і область. Робила різнобарвними навіть школи та садочки. Від її рук тильна сторона кінотеатру «Україна» із сірої плями перетворилася на яскраву фотозону. Там із дітьми та їхніми батьками вона розписала патріотичний мурал «Воля». Один із її муралів прикрашає і найпопулярнішу вулицю Житомира — Михайлівську.

Це — далеко не повний список робіт житомирської художниці Анастасії Сладковської. За освітою — вона архітектор. Малює з дитинства. Професійний розпис стін у власному стилі став її своєрідним автографом на будівлях та локаціях рідної столиці Поліського краю. Сьогодні ж вона вирішила спробувати щось нове — дати новий виток у своїй творчості. Художниця захопилася портретними картинами і почала малювати рятувальників.

— Спочатку я думала над тим, щоб створити серію муралів про військових, рятувальників, волонтерів в умовах війни... Але потім, побачивши фотозвіти роботи рятувальників під час повномасштабного вторгнення ворога, я настільки надихнулася, що вирішила все ж таки намалювати портрети і саме рятувальників, — розповідає Анастасія Сладковська.

Анастасія все добряче обдумала та почала втілювати свою ідею в життя. Проходила повз зруйнований 25-ий ліцей, місця прильотів на Богунії та Корбутівці. Подібні локації, звичайно, не дуже надихали її, навіювали смуток. Після такого їй важкувато було тримати себе у працездатному стані. Особливо морально.

Потім художниця поспілкувалася з рятувальниками Житомирщини, які залучалися на ліквідацію наслідків обстрілів армією рф. Виписала цитати, які будуть і безпосередньо на полотнах, щоб глядачі бачили, що в той момент відчували та думали фахівці ДСНС.

Знайомство художниці з сучасними героями без зброї приємно вразило її. Вона навіть здивувалася, з якою легкістю та простотою рятувальники описують свою повсякденну роботу в умовах війни. Прості люди, які є серед нас, але при цьому роблять те, що не кожному під силу. Їхня робота вимагає величезної хоробрості та сили. Видно, наскільки їм зараз важко, але в них ще й залишається місце для посмішок та позитиву. Вони — надзвичайні люди, які виконують надзвичайну роботу.

Творчий процес кипить — портрети створюються ще з зими. Тепер Анастасія планує виставку своїх робіт. Художниця розраховує представити свої роботи широкому загалу вже через місяць. Вона хоче продемонструвати на виставці близько 15 полотен. Більшість із портретів уже готові. На кожен із них у Анастасії йде по кілька днів. Портрети різних розмірів. Усі вони показують рятувальників-вогнеборців у бойовій роботі.

За словами Анастасії Сладковської, на сьогодні є багато сучасних художників, які надихають її. Когось одного конкретного для наслідування немає. Художниця намагається брати по крихті творчих ідей у багатьох митців. Однак у неї є своє бачення, вона вірна своєму стилю і важко уявити обставини, які б змусили Анастасію кардинально змінити свою творчість.

Оскільки художниця роками працювала з муралами, досвід малювання портретів відкрив нові можливості Анастасії, які приносять їй задоволення від такої роботи. Новий досвід — нові творчі ідеї. Тепер у неї навіть є на приміті декілька стін у Житомирі, які б прикрасив її мурал із рятувальниками.

— Працюючи з муралами, я розуміла, що стріт-арт довго не живе. Такий малюнок на стіні недовговічний. Його можуть зафарбувати, стіну можуть знести... А живопис на полотнах — це чистий лист. Я з нуля повністю заповнюю його своїм баченням. Стіна стоїть на місці. Полотно ж переїде будь-куди і буде жити стільки, скільки йому дозволить власник, — пояснює художниця.

Анастасія не перестає мріяти. Окрім такої омріяної всіма нами перемоги, вона вже дивиться з оптимізмом у майбутнє. Мріє масштабуватися, розвиватися. Вона достатньо амбіційна і воліє створювати полотна, які будуть дійсно цінними для української культури. Анастасія прагне фіксувати реальність так, щоб людей це чіпляло, а її картини були цінними і через 100-200 років. У чому запевняє стовідсотково, що наступні картини хотілося б писати не про війну. Уже прагне підзарядити свою творчість іншим — позитивним: сонцем, небом, теплом...

— Я вірю в перемогу України, і вірю, що вона буде найближчим часом. Якщо не в цьому році, то, може, в наступному. Мій чоловік — військовий. І я знаю, як ЗСУ багато роблять для нашої перемоги. Як багато вони цілодобово працюють і наскільки налаштовані на цю довгоочікувану перемогу якнайшвидше, — переконує Анастасія.

Бажаємо Анастасії Сладковській натхнення та сил, щоб якомога швидше намалювати бажані портрети та провести свою виставку. Художниця вже зізнається, що особливо їй хочеться побачити на майбутній виставці саме рятувальників. Також чекає і працівників культури, які оглянуть та висловлять свої думки про її роботи. Щиро сподіваємося, що вже незабаром повідомимо усім вам про час та місце виставки художниці. Тож, до скорої зустрічі!

Спілкувався пресофіцер ГУ ДСНС у Житомирській області Павло ФРАНЧУК