Волонтер Сергій Горний: «Моя мета — знайти однодумців»

Люди, які створюють громадські організації та ініціюють ініціативи (перепрошую за тавтологію) могли би спокійно собі лежати на диванах замість того, щоб вирішувати спільні проблеми: «Ну, то й що, що у віддаленому мікрорайоні «Кар’єр» немає куди подітися дітям? Нічого ми все одно не зробимо. Тим паче, під час війни»,  — скаже багато хто. 

«Не хочеться бути ГО, яка про себе заявила і зникла»

— Сергію, як виникла ідея створення громадської дитячої організації?

— Щоб показати, що ми такі є — люди, які піклуються про вирішення дитячих проблем. Почали з дитячого майданчика, стали разом із жителями мікрорайону займатися. Згодом у людей з’явилися свої справи, більшість із них відішли від реалізації, а я не звик кидати такі задуми напризволяще.

Створення громадської організації — наче крок останньої надії. Коли затвердили статут, мені трохи стало лячно, але однодумці підтримали і запевнили в успіху. 

— Які головні цілі ставите перед собою?

— Цілі наші — доволі різносторонні. Йдеться про дитячу підтримку і розвиток, оздоровлення, інклюзію, створення дитячих просторів, ігрових майданчиків. Більшість наших заходів не будуть гучними та організовуватимуться в межах локальних закладів. Можливо, співпрацюватимемо з владою. Шукаємо зв’язки з ГО, які мають досвід.

Не хочеться бути громадською організацією, яка про себе заявила і зникла, дуже не хочеться. Прагнемо додати в дитячу буденність усмішок і радості, гарних спогадів про дитинство, яке сьогодні зазнає випробувань війною.

«Мало хто хоче щось змінити не лише в дитячому світі, а й у своєму»

— Ви почали діяльність із будівництва дитячого майданчика на «Кар’єрі». Як справи з цим складаються?

— Дитячі майданчики — це загальна проблема в місті. Дуже мало людей, які хочуть щось змінити. І, зауважу, не лише в дитячому світі, а й у своєму. 

Наш майданчик — те, що давно наболіло. За моєю пропозицією, цю місцину перейменували у Сквер здійснення мрій. Вдалося спорудити там пару гойдалок, гірку,  яку я власноруч будував у 2000 році і яка вже стара… Гойдалку будували із загиблим сусідом Сергієм. Разом із мешканцями висаджували дерева. 

Людська байдужість гнітить

— Знаєте, що я зрозумів? Що люди дуже інертні. Дивляться на тебе, як на місцевого «ідиотика», сидячи на лавках увечері після городу. Виходить, їм подобається такий хід подій. І це не лише в нашому районі, так скрізь. 

Вдячний представникам влади — Олегу Годуну та Аллі Володіній, які підтримали, допомогли встановити лавки на майданчику. Наші мешканці полюбили це місце. 

Гнітить  людська байдужість, тому знайти однодумців — це моя мета. Якщо є такі самі люди,  котрі лягають спати і думають про наболіле для багатьох, то мені круто пощастить. Я — командна людина, для мене важко перебувати в просторі без спілкування. Саме через людську байдужість  виникло бажання створити громадську організацію. Бракує роботи на результат і на позитив.

«Радітиму діалогу з усіма охочими»

— Вас підтримали меценати «Драйв аніматори», які  допомогли зробити презентацію громадської організації цікавою, веселою для дітей. Що скажете з цього приводу?

— Ми з дітьми були у захваті від роботи аніматорів — вони справді гарно працювали, ми щиро за це вдячні. Можливо, це ще для когось стане емоційним поштовхом, тому, якщо є ідеї та пропозиції — чекаю зворотного зв’язку. Радітиму діалогу з усіма охочими. 

— Ви вирішили діяти, спираючись на стан вашого мікрорайону? Саме його плануєте розвивати в першу чергу?

— Так, стан нашого мікрорайону в цьому питанні зіграв ключову роль. Мова в нас не йде про розвиток, з огляду на умови, тому діти самі собі вигадують забави. Поставили тренажери, але вони для дорослих, — діти пришли, побовталися на них й усе… 

Якщо оцінювати «розвиток» для дітей мікрорайону, то за десятибальною шкалою я оцінив би його на 1 або 2. Це давно потрібно змінювати.

Підприємцям нецікаво?

— Напередодні ви зверталися до підприємців, доволі в гострій формі, із приводу допомоги у спорудженні дитячого майданчика біля каменедробильного заводу. Чи була реакція на звернення? 

— Реакції не було. Я зробив висновок, що підприємцям нецікаво, якщо немає вигоди для їхнього бізнесу. Можливо, я мислю в цьому напрямку примітивно, хоча я теж підприємець. І міг би досягнути, зробити набагато більше, якби не мав фізичних вад. 

Підприємців-меценатів у нас дуже мало. Більшість навчилися красиво складати слова, як наш мер, наприклад — багато говорить, але ні про що.

Є декілька підприємців, які підтримують ініціативи. Хотілося б, аби їх було більше.

 «Нескладно для декого витягнути з кишені 10 тисяч доларів»

— Чи є впевненість у вас, що з появою громадської організації ситуація зміниться на краще? Адже живемо ми під час війни, і  на рахунок розвитку громад в цей час є різні думки.

— Так, є в мене впевненість. Хоча є також страх, що ця нова праця в чомусь не вдасться. Боюся не виправдати довіри перед тими, заради кого це починаю, і перед собою боюся не виправдати очікувань також. 

Справді, є різні думки про «не на часі». Я на це відповідаю, що корисні задуми завжди на часі! 

Подивіться, скільки всього будується навколо під час війни. І зовсім нескладно людям, які це все будують зараз, витягнути з кишені 10 тисяч доларів на розвиток корисної ініціативи. 

Війна закінчиться, почнеться відбудова. Знову скажуть «не на часі»? Завжди будуть люди, які так скажуть, і ті, які прагнуть змін.

Хочеш змінити цей світ — змінюй себе, життя навколо і не чекай, коли прийде час. Я пізно це зрозумів і боюся не встигнути. Хочу працювати в команді, щось змінювати. 

«Мої зміни відбулися завдяки сину»

— Свого часу мій син підписав контракт на службу в АТО і я зрозумів, що коли людина в 18 років (!) обирає для себе такий шлях, я не маю права бути пересічним споглядачем, сидіти на лавці й усіх критикувати. Завдяки сину я багато переусвідомив.

Наразі формую команду, сподіваюся залучити зацікавлених людей, неважливо якого віку. Головне — завзятість, злагодженість. Розраховую на гранти, допомогу з-за кордону, маю друзів, які підтримують мої ідеї. 

На перший проєкт — дитячий майданчик — не потрібні великі суми, тож давайте діяти вже сьогодні.

Реквізити ГО:

Найменування отримувача: ГО «Дитячими мріяМи»

Код отримувача: 45925566

Рахунок отримувача: UA193052990000026009016414769

Назва банку: АТ КБ «ПриватБанк»

Розмовляла Юлія КЛИМЧУК

Фото автора