«Укртелеком» станцію на «5» закрив. І нікого не повідомив

Пригадуються не такі вже й далекі роки, коли природнє бажання спілкуватися з кимось на відстані було нерідко проблемним. Недостатня потужність телефонної мережі змушувала десятиліттями чекати підключення бажаного атрибуту цивілізації до вашого помешкання. Нашій сім’ї, приміром, довелося звертатися мало не до Мінзв’язку, аби прискорити встановлення квартирного телефону. І це при тому, що батько був учасником війни…
І хоча телефон нарешті задзвонив, але в нас лінія була на блокіраторі, тобто — на двох із сусідом. Це означає, що коли він розмовляє, то в нашій слухавці гудка немає. Це були 70-ті роки.
У наш час ситуація кардинально змінилася. Давно не існує черг на телефонізацію, більше того, люди масово відмовляються від стаціонарного телефонного зв’язку. Абонплата щораз зростає і нині становить до десяти відсотків до мінімальної пенсії. Це — немало. Чомусь надовго закрили місцеве відділення «Укртелекому». Тепер, щоб з’ясувати проблемні питання, треба звертатися в… Ємільчине. Отакої!
Люди змушені шукати альтернативу. Нею виявився мобільний зв’язок. Тепер це чудо техніки є майже в кожного українця, у декого — по кілька мобільних телефонів. Проте оператори стільникового зв’язку, звісно, й за таких умов не забули про свої інтереси. Регулярно підвищують абонплату. Та й місяць у них становить чомусь не 30-31 день, а лише — 28…
Чимало людей не особливо зважають на застереження вчених про недопустимість надто довгих розмов по мобільнику. Медики небезпідставно зазначають, що такі тривалі теревені можуть згубно позначитися на здоров’ї людини. Проте, як кажуть у народі, мужик не перехреститься, поки грім не гримне.
А що вже казати про зміст отих розмов? Скрізь: у чергах у магазині, біля лікарського кабінету чи в громадському транспорті часто мимоволі наслухаєшся такого, що інколи вуха в’януть і голова болить. Про етикет, пристойність спілкування давно вже забулося. На жаль.
А між тим уміння культурно спілкуватися — ознака кожної людини, незалежно від рівня освіти чи обійманої посади. Пристойність, виваженість, вважаю, має бути присутньою. Адже від того, як ми говоримо, судять про рівень вихованості і про те, який приклад даємо дітям, онукам, колегам.
Отже, телефон став надійним супутником нашого життя: і ділового, і побутового. Варто лише раціонально ним користуватися, не забуваючи про елементарні правила спілкування.
Післямова: коли цей матеріал був підготовлений до друку, з’явилася ще одна проблема в телефонному спілкуванні. Виявилося, що в місті масово змінюють номери телефонів, які починалися на цифру «5». Виявилося зовсім випадково, бо ніхто про це досі не повідомив. Тим часом люди даремно намагалися додзвонитися рідним, друзям, знайомим, у медичні установи, автовокзал — телефони не відповідали… Як повідомили в місцевому представництві «Укртелекому», станція на «5» закривається. Повідомити про новий номер свого телефону мають самі абоненти. Але про той новий номер чомусь забули повідомити їм. Отак.