Секс-індустрія: «Кожна повія має занижену самооцінку»

Професії бувають різними. Є такі, про які не прийнято говорити вголос, тому в ЗМІ ця тема досі лишається на грані фола. Як із цим явищем не борються, а проституція все ж існує. Адже є люди, котрі надають інтим-послуги (це тепер — не лише жінки, а й чоловіки!), і ті, хто за гроші цим користується. Серед клієнтів, як свідчать опитування, значний відсоток — одружених чоловіків. У особливо неординарних випадках «жриці кохання» стають зі своїми клієнтами на весільний рушничок. Натомість, чи йдуть повії після цього з професії — з цього приводу думки неоднозначні.
Про секрети професії «Звягелю» розповіла 30-річна Сабіна (ім’я змінено), яка працює в столиці, бо свого часу не знайшлося роботи в Новограді.
— Багато хто, якою б професією вони не займалися, усе одно підлаштовується під когось. Хіба ні? Одягають маску, прогинаються, брешуть, намагаються не виявляти свій характер.
— А ти можеш у своїй роботі дозволити собі бути собою?
— Звичайно, тому що людям не подобається нещирість. Коли вони її відчувають, то починають агресивно реагувати. Клієнти люблять щирість, але вони різні бувають. Є специфічні. Якщо він адекватний, то йому все одно. Якщо ж соціопат або нарцис, антисоціальна особистість, то тим більш непередбачуваний.Можна потрапити в неприємну історію.
— Що маєш на увазі під «неприємною ситуацією»?
— Що завгодно, аж до побоїв. Або не заплатить людина. Просто тому, що не знайшли спільну мову. Особисто я не потрапляла в таке. Часто це залежить від самої дівчини. Вона бачить ситуацію і намагається піти від неї мирним шляхом або розпалює її.
— У новинах час від часу бачимо, як борделі «накривають». Як це все відбувається, адже часто про подібні заклади поліція знає?
— Хтось не заплатив комусь вчасно чи хтось комусь перейшов дорогу. Я наївна і думаю, що дійсно борделів може бути менше, і все-таки легалізують цю справу або будуть хоча б періодично «накривати» ці кубла, щоб нікого не вбивали, не били і не змушували працювати за хліб і за житлоплощу. Часто дівчата, які стоять на трасі, конкретно працюють за їжу, за житло.
— Коли ця історія почалася у твоєму житті?
— Українська провінція, одягатися хотілося, мати гроші, а в столиці пропонували нормальні гонорари — від 500 гривень. Звичайно ж, вибір був у бік грошей. Мені тоді було 20.
— Десять років займаєшся тільки цим?
— Ну так, мене це переслідує. Кинути — це хоча б півроку прожити без цього. У мене поки не виходило. Є думки змінити номер телефону, місце проживання, коло спілкування і повністю відмовитися від цього.
— Ти вчилася десь?
— Так, але не закінчила технікум. Навіть не стала забирати документи.
— Не бентежить, коли тебе називають повією?
— Абсолютно ні.
— А чи є в цій професії якийсь поділ на класи, рівні?
— Часто дають зрозуміти, що ти — нижче плінтуса і звати тебе ніяк, щоб не відкривала рота і не висовувалася, не будувала собі схем працювати в обхід роботодавця. Кожна повія має занижену самооцінку. Навіть якщо вона крута. У цю сферу не йдуть дівчата, які впевнені в собі. Йдуть жінки з низьким соціальним рівнем. Батьки погано заробляли, не вийшло отримати хорошу професію.
— Як часто повії виходять заміж, але продовжують займатися цією роботою?
— У 80% випадків.
— Який термін у професії?
— Я чула, що є й на нижчих кастах, і на вищих кастах жінки, яким під 60 років, і вони досі користуються попитом…
— Від чого це залежить?
— Від уміння якісно надати послугу, яку просить клієнт.
— Цікаве поняття — «професіоналізм повії»… Що це?
— Уміння вгадати, догодити клієнту і бути такою, як він хоче.
— У тебе є постійні клієнти?
— Так, але вони дуже надокучливі. Я б не радила дівчатам заводити клієнтів більше, ніж на два місяці.
— Чому? Це ж певна фінансова стабільність.
— Я ж пояснила, що дівчата, які цим займаються, усі — з пригніченим внутрішнім «я», вони не можуть вчасно дати відсіч. Клієнти, розкриваючи їх, розуміють, що можна платити менше, попросити послугу в борг. Мовляв, «складна ситуація в країні». Як один сказав: «Сексу хочеться, а грошей немає».
— Доводилося чути, що без алкоголю, наркотиків повіям складніше працювати?
— Раніше я постійно вживала алкоголь або курила травичку. Був час, нюхала щось. А коли з’явився досвід, то перестала себе шкодувати. Тоді зникла необхідність щось вживати перед роботою.
Багато чоловіків питають: «Чому ти цим займаєшся?» Ну, що я можу на таке сказати? Що мені потрібні гроші? Вони не хочуть цього розуміти. Вони всі хочуть, щоб ти була крутою і сексуальною, і облизувалася, побачивши його.
— Яким є твій робочий день?
— Роботодавці хочуть, щоб ти працювала повний робочий день: з 8 до 20-ї або з 20-ї до 8-ї, вихідні даються, хіба що, на місячні. Якщо ти не ходиш повноцінно на роботу, не відробляєш, то на тебе накладається штраф. Платиш за таксі, охорону — щодня по 10%. Тобто, 50% — твоя зарплата, і ще 10% — віддаєш. 10% загального заробітку щомісяця — на презервативи, лубриканти.
— Роботодавець — це хто?
— Людина, на оголошення якої ти відгукнулася через мережу або газету. Той, хто підняв слухавку і представився, — це твій роботодавець, який даватиме тобі гроші і знатиме тебе на ім’я. Сутенери-чоловіки набагато м’якші, ніж сутенери-жінки. «Мамки» дуже злі, агресивні, конфліктні.
— А які оголошення свідчать про «пікантність» роботи? «Шукаємо масажистку»?
— Модно писати: «Шукаємо дівчат у масажний кабінет» або «На високооплачувану роботу потрібні дівчата приємної зовнішності». Іноді набирають у клуб танцівниць.
— Як ти почала заробляти на себе?
— Є сайти оголошень про інтимні послуги. У мене був знайомий, який знав, як правильно написати, щоб оголошення було постійно в топі. Не було відбою від дзвінків... Я відмовляла купі людей. За вечір легко заробляла 1500 гривень.
— Що у твоїй роботі найстрашніше?
— Ти ходиш по лезу ножа. Думаєш, що можеш заробити грошей, але якщо ти зламаєш ногу, потрапиш до лікарні чи хтось виб’є тобі зуби… Як ти потім вставиш собі ці зуби, якщо немає можливості заробити?
Якось я гуляла дорогою, і мене збила машина. У лікарні всі одразу зрозуміли, що я там робила, і ставлення до мене в лікарні було мерзенне. А якби ця робота була легалізованою, то був би рахунок, медична страховка.
— Тобто, ти готова працювати, щоб відраховувати гроші на пенсію, на страховку?
— А навіщо платити незрозуміло кому, якщо можна платити державі? Якби хотіла влада прийняти цей закон, то було б добре для всіх.
— Серед вас є такі, хто може сказати: «Я люблю свою роботу»?
— Хіба що дівчата, які люблять секс. Знаю випадки, коли жінки заробляли і відкладали собі на навчання, влаштовували життя. Піти з професії тяжко, але можна паралельно вчитися, отримати фах, влаштуватися на роботу.
— Любов до сексу — це обов’язково в цій роботі?
— Ні. Я отримую задоволення, коли закінчила роботу й отримала гроші.
— Але ж чоловіки хочуть знати, що ти отримала задоволення?
— Це можна імітувати. Приходить професіоналізм із досвідом. Я раніше практикувала роботу без роботи. Прийшла до клієнта, роздягнулася, а може, й ні, взяла гроші і пішла. Можна просто поговорити прекрасно, він тобі заплатить гроші і вважатиме, що так і треба.
— Тобто повія — це ще й акторка?
— 100%, без цього — ніяк. Якщо дівчина не вміє володіти собою, то вона довго не протримається. Або буде постійно щось вживати.
— Ти зустрічала людей, яких ця робота зламала?
— Буває, коли перестають сприймати або поважати чоловіків. У такому випадку ці жінки не знайдуть собі супутника. Оце, мабуть, і є ті, кого підкосило.
— У повій бувають діти? Які з них мами?
— Такі ж мами, дружини, як усі інші. Просто в них низький рівень соціальної відповідальності. Їм усе одно, що про них скажуть бабці на вулиці чи подумають колишні однокласники.
— Який максимальний і мінімальний гонорари ти отримувала?
— За місяць — до 60 тисяч гривень. А мінімально за місяць — три тисячі. Це коли тобі ліньки кудись виходити, сидиш на своєму звичному номері, і тобі хтось колись зателефонує. Я здебільшого працюю на телефоні.
— Як гадаєш, чому чоловіки звертаються до повій? Що змушує до цього одружених?
— Повія — це акторка. Навіть якщо вона відчуває нудотну реакцію, коли бачить людину, то ніколи цього не покаже, як та собака мопс: якщо ти не любиш собак, то мопс змусить тебе полюбити їх! Так само повія: якщо ти її не полюбив за перші 35 секунд, то за решту часу вона докладе всіх зусиль, щоб ти їй заплатив не те, що пообіцяв, а удвічі більше, бо їй потрібні гроші. Під час робочого моменту є така тема — «розкручувати» клієнта. Зайва посмішка, зайва поза якась, яку не обговорили завчасно. Усе це коштує грошей.
— Вимоги до сексу в клієнтів змінюються з часом?
— Ні. Просто раніше про якісь бажання так відкрито не говорили. Єдине, я раніше ніколи не зустрічала чоловіків, які, не соромлячись, говорять, що вони — мої колеги, і роблять те ж саме.
— Ти змінила би своє життя, якщо була б така можливість?
— Так, я б не стала цим займатися. Пішла б навчатися на адвоката, щоб захищати людей у суді.