Що шукають люди на сайтах знайомств?

Сучасне життя спрощує все. Хочеш дорогий телефон — купуй у кредит: будь ласка, зручні умови сьогодні запропонує чи не кожен спеціалізований магазин. Хочеш знайти кохання — гайда на сайт знайомств. Тепер навіть із дому не потрібно виходити, аби з кимось познайомитися. Сайтів у мережі — хоч греблю гати, тож з метою журналістського розслідування я вирішила поцікавитися: невже є люди, які вірять в успіх такої справи? Дрова у вогонь підкинула реальна історія знайомої, яка познайомилася з чоловіком саме на сайті знайомств. Створили міцну сім’ю і живуть разом багато років…
РОЗЛУЧЕНІ, ОДРУЖЕНІ, ХОЛОСТЯКИ — НА ВИБІР!
Зареєструвалася з метою експерименту. Тим цікавіше розповідати, коли йдеться в статті «від першої особи». До того ж, на роботі можна писати історію одразу — з Інтернету, по гарячих слідах. Декому з чоловіків чесно зізнавалася, що я — журналіст і пишу статтю. Більшість, звісно, цього лякалися. Уже потім дізналася, що, окрім журналістів, подібні сайти використовують у роботі правоохоронці. А ще — сутенери…
Чоловіків на одному з сайтів о 12-й годині дня — майже 24 тисячі, або…. пів-Новограда. Заходжу в пошук: на вибір — шукачі долі, кохання чи просто сексу. Географія широка — від України до США. Уводиш у пошук бажаний вік, країну і переглядаєш запропоновані анкети. Перша ж — мене «вбила наповал».
«ОДРАЗУ ВИДНО, ЩО НЕ ДУРА!»
Андрій (імена в матеріалі змінено — авт.). Водолій із Житомира. Зайшла на його сторінку зі статусом: «Мій бог — Ісус Христос, я — син Царя Царів». Через кілька хвилин пропозиція: «Хочеш зустрітися?»
— Син царя? — питаю не розуміючи.
— Хочеш дізнатися — запрошую на зустріч. Люблю реальне спілкування.
— А ми зараз не спілкуємося?
— Віртуально я можу з мамою поспілкуватися чи з сестрою.
— Ясно. Вибач.
— А з чого ти взяла, що ми один одному не підходимо?
— …А з чого ти взяв, що підходимо?
— Ти, як мінімум, приємна на вигляд. І видно, що в спілкуванні — не дура!
— А часто тут дури зустрічаються?
— Більша частина — шлю...хи, ненавиджу їх. Напиши свій номер. Як я тобі?
— Чесно? Ніяк. Зацікавило «син царя».
— Це хамство з твого боку! Йди шукай іншого співбесідника. Не псуй настрій ні собі, ні мені. І ще — стань упевненішою!
На цьому місці — завіса.
У кожного — свій шлях на такі сайти: хтось порадив, хочеться поекспериментувати, підняти власну самооцінку, не щастить познайомитися в реалі або через вади здоров’я. Є тут також люди з місць позбавлення волі. А можна зустріти когось зі свого міста! Добре, якщо ти при цьому неодружений. Інакше можна «підмочити» свою репутацію — місто ж маленьке, чутки розходяться швидко.
«ПРИВІТ. ПОЗНАЙОМИМОСЯ?»
— щодня таких повідомлень надсилають із добрий десяток. Більшість дописувачів не обтяжують себе необхідністю написати щось цікавіше. З іншого боку, якщо пишуть «красиво», отже, мають у цьому певний досвід. А він на подібних сайтах не завжди свідчить про чесну репутацію.
Хлопці здебільшого писати багато не хочуть, тому через декілька повідомлень обов’язково згадують про телефон. Проте, некомфортно давати свої контакти незнайомій людині, раптом — неадекватний тип? Часто після відмови спілкування зупиняється.
Більшість хочуть познайомитися з кимось зі свого міста, щоб одразу перейти до реального спілкування, а не переписуватися роками, як колись в «Однокласниках» чи «В контакті».
ЯКИЙ КОНТИНГЕНТ?
Приємні переписки зустрічаються не так часто. «Я б на тобі одружився!» — пише 40-річний Юрій із Коростеня. Не відповідаю. За декілька хвилин запитання: «Ти що, повія?» Я — в «ауті», адже світлини у свою анкету завантажила порядні, без жодного натяку на розбещеність.
Пізніше стало зрозуміло, що кохання «за гроші» пропонують часто, тож такі запитання — логічні. Часом нормальні люди в такий спосіб намагаються отримати для себе підтвердження, що натрапили на адекватну людину. Таких, на жаль, тут справді мало.
«Багато збоченців і путан», — так вважають чимало. Один хлопець розповів кумедний випадок: «Написав «привіт» і мені приходить: «Привіт, мене звати Катя». Не пише ніяких доларів і дала номер телефону ще до того, як я попросив. Підкупило. Дзвоню. Мужик піднімає трубку, я скинув. Дивлюся, чи я правильно набрав. Правильно. Дзвоню ще раз, там — знову мужик. Пишу: «Ти що, прикалуєшся?» А вона: «Ні». До мене починає доходити. Питаю: «То був, напевно, твій сутенер?» «Ну, щось типу того. Захочеш домовитися, то дзвони». Я ще перепитав для приколу: «А по чому нинчє продажная любовь?» Вона відповіла, що сто доларів година. Але фотка в неї була класна».
На сайтах часто реєструються розлучені. У кожного за спиною — власна історія, психотравма чи зневіра. Це швидко «вилазить» у спілкуванні, тож обережність не завадить. Інакше — ризикуєте нарватися на грубість.
КОХАНКИ, СПОНСОРИ ЧИ ШЛЮБ?
Холостяки ведуть себе превілейовано, якщо дітей не мають. Це означає, що в нових стосунках не потрібно буде платити аліменти — на жінок це діє, як зелене світло на дорозі. Окремі чоловіки вражають своєю відвертістю: «Одружений, але шукаю коханку».
Одні хочуть задовільнити інтимні бажання, інші — продовжити молодість. Це зручно для дівчат, котрі шукають спонсорів. Часто заможні жінки самі стають спонсорами, заради сексу вирушаючи до альфонсів на власних автівках в інші міста. Трапляюся анкети, у яких пари шукають третього або свінгерів.
«КАВАЛЕРИ»… В ТРУСАХ
Не в образу українським чоловікам, але анкети іноземців вигідно відрізняються не лише зовнішнім виглядом на фото — наші наречені не цураються ані свого великого живота в сімейних трусах, ані поламаного паркану за спиною, ані гумових шльопок. Одного з чоловіків я відверто запитала, на що він розраховує, поставивши на головне фото себе коханого в плавках на річці. Поспішив запевнити, що має багато інших фото, які вишле на мій номер телефону. Після відмови я почула багато нецензурних слів.
Іноземці набагато ввічливіші. Більше того, прагнуть перекладати на українську свої повідомлення. Цікаво було отримати повідомлення: «Ти — найкрасивіша» від Фабіо з Бердичева. На фото — афроамериканець із дредами в стильному «прикиді»: червоних брюках, трикутною хустинкою, що виглядає з кишені піджака, у дорогому взутті. Уявивши наших ймовірних спільних дітей, усміхнулася і перегорнула його анкету.
Одна знайома познайомилася з американцем — генералом у відставці. Розповів, що його дружина загинула в одній із веж-близнюків під час відомого теракту в Америці. З тих пір шукає собі нову другу половинку і, увага, мріє одружитися з українкою, до якої планує переїхати жити!? Перспектива була заманливою, доки знайома випадково не отримала аналогічного листа від того ж співрозмовника, адресованого іншій жінці. «Листи щастя» з цієї адреси розсилалися всім однакові, бо українки відомі на увесь світ своєю довірливістю, чим активно користуються шахраї.
Інша настільки сильно закохалася в іноземця, що крадькома від подруг висилала йому гроші закордон, доки він не зрозумів, що невдовзі його викриють, і не знайшов собі іншу жертву. Жінки люблять вухами, й подібні історії не раз це підтверджують.