Поминання 20/2020

15 травня минає 40 днів, як не стало з нами нашої сестри — Ніни Андріївни МАКОГОНЧУК

Ти завжди будеш жити в наших серцях, ми будемо згадувати Твої поради і повчання. Ти була працьовитою та чуйною людиною. Скільки б не минуло часу, Ти завжди будеш поряд із нами, і пам’ять про Тебе ніколи не згасне в наших серцях. Хай земля буде Тобі лебединим пухом. Вічна пам’ять. Царство Небесне.

Сумуючі сестри та рідні

17 травня минає рік світлої пам’яті, як пішла з життя Надія Федорівна Мархай з Яруня

Світла пам’ять — назавжди в наших серцях. Нехай свята земля береже твій вічний сон, а Господь дарує Царство Небесне. Хто забув, — згадайте, хто пам’ятає, — пом’яніть.

Вічно сумуючі діти, внуки, правнуки, рідні

14 травня минуло 40 днів, як пішов із життя коханий, найдорожчий, люблячий чоловік, батько, дідусь — Микола Миколайович БОБЕР

Рано Ти пішов від нас, це непоправна втрата для нашої родини. Ти був працьовитим, Людиною величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої селянської гордості, Людиною життя. Світ став порожнім без Тебе. Ми Тебе ніколи не забудемо. Низько схиляємо голови над Твоєю могилою. Вічного життя Тобі в Царстві Небеснім та спокою Твоїй душі.

У вічній печалі дружина, діти, онуки

І вже без мами розцвіли сади,

І перші грози визріли громами,

І будуть знову квіти і плоди,

І буде все. Та тільки вже без мами.

20 травня минає рік, як немає з нами мами, бабусі — Валентини Степанівни КРИШТАЛЬ з Гірок

Відлітають душі, відлітають... Небеса від нас їх забирають.

Ті, хто нам були близькі та рідні, тепер Господу стали потрібні.

Відлітають душі, відлітають... І на серці рану залишають.

Сумно дивляться з небес... І посміхаються,

Та назад уже не повертаються.

Вічна пам’ять, Царство Небесне.

У скорботі діти та онуки

11 травня минуло 9 днів з дня смерті нашого дорогого батька — Миколи Терентійовича БОБРОВА

Такого рідного, святого,

Такого доброго, як ти,

Такого щирого, простого

Вже нам ніколи не знайти.

Ваш вічний сон — наш вічний сум.

Вічно сумуючі дочки, зять, онуки та рідні

15 травня минає 9 днів з дня смерті найдорожчої людини — чоловіка, батька, дідуся та прадідуся — Бориса Миколайовича ПАВЛЮКА з Малої Цвілі

Минають дні тяжкої скорботи і печалі, як тебе немає з нами. У наших серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Ти був для нас надійною опорою, мудрим порадником, чудовим батьком та найкращим дідусем та прадідусем. Дякуємо тобі за надзвичайну доброту, за батьківську ласку та любов. Низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю, яка завжди буде жити в наших серцях. Нехай свята земля береже твій сон, а Господь дарує Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та правнуки