Поминання 26/2020

29 червня минає рік тяжкої скорботи й печалі, як пішов у вічність чоловік, батько, дідусь — Вадим Петрович БУЧИНСЬКИЙ

Важко усвідомити, що ніколи вже не почуємо Вашого мудрого слова, не побачимо щирої посмішки. Але ніколи не згаснуть у наших серцях любов, вдячність і велика шана. Спочивайте з Богом, Царство Небесне і Вічна пам’ять.

Усі, хто знав дорогу нам людину, згадайте добрим словом.

12 червня 2020 року на 93-му році життя відійшов у вічність Владислав Олександрович МАТВЕЄВ, генерал-майор у відставці, учасник бойових дій, ветеран Збройних сил і праці

Понад тридцять років життя він віддав службі в армії, підвищенню її бойової готовності і бойової майстерності, займаючи високі відповідальні посади в Збройних силах. Був заступником командира 30-ї гвардійської танкової дивізії, начальником бронетанкової служби армії.

Після звільнення з лав Збройних сил працював у нашому місті в системі підготовки кадрів Збройних сил України, брав активну участь у суспільному житті міста, у вихованні підростаючого покоління на бойових і трудових традиціях нашого народу, обирався депутатом міської ради, членом Ради старійшин міста.

Пішов із життя чесний, порядний громадянин, патріот України, відданий друг, бойовий товариш і соратник у спільній справі становлення і вдосконалення соціально-економічного і культурного розвитку міста, зміцнення ветеранської спільноти, будучи членом президії міської ветеранської організації.

Від імені багатотисячного колективу ветеранів, товаришів по службі, роботі та громадській діяльності висловлюю щирі співчуття рідним і близьким покійного. Пам’ять про нього ми збережемо в наших серцях. Велика вдячність керівникам ветеранських та інших громадських організацій, активістам ветеранського руху, друзям, які взяли на себе велику місію в організації поховання покійного.

Нехай земля буде йому пухом.

Костянтин МАЛОВ, Почесний громадянин міста Новограда-Волинського, полковник у відставці, пенсіонер

1 липня минає 10 років, як пішла з життя дорога дружина, мама, бабуся і чуйна та добропорядна людина — Людмила Володимирівна МАСЛОВСЬКА

12.11.1953-01.07.2010

Рідна наша, ти завжди була для всіх нас порадницею і підтримкою. Дні розлуки — це дні скорботи і вічної печалі за тобою. Тепер ти не з нами, але і в будні, і в свята, у печалі і в радості у наших думках, спогадах — ти завжди з нами. Пам’ять про тебе — у наших серцях. Сумуємо за тобою, наша рідненька.

Чоловік, діти, внуки та всі рідні

26 червня минає 9 днів з дня смерті найдорожчої людини — чоловіка, батька, дідуся — Миколи Дмитровича ГОРБАТЮКА

Ми втратили тебе, і серце плаче,

Голосить і болить душа,

Бо скільки б не шукали очі,

Тебе із нами більш нема.

Не можна змиритись, не можна повірить,

Що це вже навіки, що це назавжди.

Порожньо без тебе в домі, порожньо у серці,

Тебе нема, хоч скільки клич.

Більш не зустрінем посмішки твоєї,

І огортає душу сильний жаль,

Що не побачим ми тебе ніколи,

Ні твою радість, ні твою печаль.

Хай будуть янголи з тобою

І Матір Божа Пресвята.

Тебе ніколи не забудем,

Назавжди в наших ти серцях.

Нехай пухом буде тобі земля і Царство Небесне.

Вічно сумуючі дружина, діти, онуки та всі рідні

26 червня минає 9 днів, як пішов з життя дорогий, рідний тато, чоловік, дідусь — Василь Васильович СВАРУН

Так сумно стало на душі, і серце плаче кожен день від болю. І огортає тихим смутком все навколо. Рідненький, ми сумуємо за Тобою. Не вистачає усмішки, і слова, і погляду ласкавого й простого. Великий слід в житті Ти залишив і стільки всім добра зробив. Любив життя, любив людей, прожив Ти для онуків і дітей. Пішов достойно в майбуття. Тобі не буде забуття.

Лебединим пухом Тобі земля.

Вічно сумуючі Твої рідні

30 червня минає рік, як пішла з життя Надія Василівна КОЛЕСНИКОВА

Нехай вітер тебе заколише,

Ніжну пісню співають пташки.

Спи спокійно — ми будем молитись

За спасіння твоєї душі.

Сумуючі рідні та близькі

1 липня минає 15 років, як не стало з нами дорогого брата, батька, дідуся — Володимира Анатолійовича КАРПОВИЧА

Жаль серце стискає,

Гірко плаче душа.

Більшого горя немає,

Як втрата твого життя.

Вічно сумуючі рідні