СЕРГІЙ ТІГІПКО: ДОПОМОЖІТЬ МАЛОМУ БІЗНЕСУ, Й ВІН ВИТЯГНЕ КРАЇНУ З КРИЗИ

Погано сформульована й ще гірше реалізована система податкового стимулювання й державної підтримки малого і середнього бізнесу призвела до протилежного результату. Так вважає відомий український економіст та політик Сергій Тігіпко. У розмові з нашим кореспондентом він розповів, як зробити так, щоб малий бізнес став локомотивом української економіки.
— Сергію Леонідовичу, як Bи прокоментуєте той факт, що Україна займає 145 місце серед 181 країни в рейтингу Всесвітнього банку і Міжнародної фінансової корпорації, який оцінює умови ведення бізнесу?
— Тут можна ображатися тільки на самих себе. Українським компаніям й надалі необхідно платити 99 видів податків і витрачати на це 58,4% своїх прибутків, в той час як середній світовий показник становить приблизно 40%. Для отримання всіх дозволів і ліцензій на будівництво, а також підключення до комунальних мереж, українським компаніям потрібно більше 420 днів. У той час як середні часові затрати в СНД на одержання аналогічних дозволів забирають близько 250 днів, а в більшості західних країн всі ці питання вирішуються за один-два тижні. Цей невеликий перелік робить зрозумілим прагнення нашого малого бізнесу піти в податкову тінь.
Розвивати малий і середній бізнес в умовах складної й непрозорої дозвільної системи і жорсткого пресингу контрольних органів неможливо. Відповідно, вищим політичним рішенням має бути радикально зменшена кількість перевірок, суттєво спрощена фінансова звітність, уніфіковані дозвільні процедури для малого бізнесу, запроваджена поширена в світі система «єдиного вікна». Усе це зробити технічно нескладно, ось тільки бюрократія чинитиме запеклий опір
— Зараз багато говорять про те, що спрощена система оподаткування породила багато зловживань…
— Справді, застаріла система класифікації видів діяльності малого та середнього бізнесу створює умови для масових махінацій з пільговим податковим статусом. Крім того, якщо дрібних підприємців сьогоднішні обмеження обсягу реалізації і ставки податку в цілому влаштовують, то бізнес, який розвивається, в умовах кризи не може переходити на загальну систему оподаткування.
Аби не провокувати бізнес йти в тінь і працювати через «оптимізаторів», необхідно підняти планку обсягу реалізації для платників єдиного податку до мільйона гривень. Варто також диверсифікувати ставку податку залежно від виду діяльності підприємства. Потрібно змінити і класифікатор видів діяльності, за якими можна отримати пільговий податковий статус, відокремити сферу послуг (в першу чергу, консалтинг, посередницьку діяльність і тому подібне) і торгівлю від виробництва та реалізації продукції (власного виробництва).
— А як Bи поясните, що внесок малого і середнього бізнесу у ВВП України становить тільки 15 відсотків, в той час як у розвинених країнах Заходу він досягає 70%?
— Ми вже частково відповіли на це запитання. Головні причини — чиновницьке свавілля та корупція, погана податкова система. Але є ще один важливий фактор — недоступність кредитних ресурсів. Уряди розвинених країн створюють або субсидують створення спеціалізованих фінансових установ, орієнтованих на обслуговування малого бізнесу. Адже звичайним банкам або економічно невигідно, або законодавчо неможливо обслуговувати таких клієнтів через відсутність ліквідних застав.
А значить, Україні потрібен державний або напівдержавний банк, орієнтований саме на цю категорію клієнтів. Такий банк повинен надавати довгострокові кредити під невеликі відсотки, можливо, без застави та під державні гарантії. При цьому кредити мають бути обов’язково цільовими, тобто виділятися лише під реалізацію проектів в тих сферах, які держава вважає ключовими, — наприклад, у галузі енергозаощадження, ЖКГ або в сільському господарстві. Такі кредити підприємець не зможе витратити не за призначенням. А значить, вони не призведуть до розкручування інфляції, але сприятимуть зростанню зайнятості і збільшенню інвестицій в тих секторах, які цікаві для держави.
У багатьох країнах держава стимулює розвиток малого бізнесу через надання йому преференцій під час проведення державних закупівель. Наприклад, такі пільги існують в США і Російській Федерації. Там держава зобов’язана витратити певну частку бюджетних коштів, виділених на держзакупівлі, саме на фінансування контрактів з малими й середніми фірмами, а такі фірми мають певні пільги під час проведення тендерів.
Малий бізнес допоміг Україні вибратися з кризи початку дев’яностих. Він здатний виконати цю функцію і в нинішній кризі. Державі потрібно тільки прибрати створені нею самою ж перешкоди і запропонувати розумну систему мотивацій. Решту бізнес зробить сам.