СЕРГІЙ ТІГІПКО — ПРО ЖИТТЯ, СІМ’Ю І НОВИЙ РІК
- Політика
- 435
- коментар(і)
- 01-01-2010 14:58
Напередодні новорічних свят відомий політик та економіст Сергій Тігіпко розповів про те, як збирається провести ці дні, які святкові традиції існують у його родині, та чого він очікує від наступного року.
НОВИЙ РІК — РОДИННЕ СВЯТО
— Сергію Леонідовичу, скоро — Новий рік, Різдво. Це — особливі свята. З чим вони асоціюються у вас?
— Дитячі спогади — найяскравіші та найбезтурботніші. Зимових свят ми завжди чекали нетерпляче. Улюбленими подарунками під ялинку були ласощі. Ми обов’язково колядували, засівали — ходили від хати до хати, вітали господарів зі святами. По дорозі обмінювалися з іншими дітьми інформацією, де дають пряники, де цукерки, а де — дрібні гроші. Хвалилися «прибутком», який згодом витрачався на шайби, ключки — тоді це була розкіш для сільської дітвори.
— Кажуть, що чоловік у своєму житті буває в трьох іпостасях: він вірить у Діда Мороза, він вже не вірить у Діда Мороза, він сам стає Дідом Морозом...
— Останнім часом на свято я регулярно вдягаю костюм цього казкового персонажа. Діти маленькі й поки мене не розкусили. Я приходжу з бородою і торбою подарунків, які діти заздалегідь замовили Діду Морозу. Ми разом танцюємо довкола ялинки, діти читають вірші. А коли я повертаюся додому татом, вони наввипередки розповідають, що до них приходив справжній Дід Мороз... Я щиро дивуюся, а вони мені співчувають — кажуть, що я пропустив найцікавіше...
— А що ви даруєте на Новий рік своїм близьким?
— Я вважаю, що подарунки важливі не тільки до свята. Робити близьким людям приємне можна і не чекаючи нагоди. Я намагаюся прислухатися до людини, щоб дізнатися, що вона хотіла б отримати. Скажімо, якось мимохідь мама сказала, що їй сподобалося масажне крісло. Я купив для неї таке. Дружині найчастіше дарую прикраси. Старшій доньці — гарні оригінальні речі. А молодша — любить казкові подарунки. Якось вона замовила хвіст русалки, костюм феї та корону принцеси. Бажання фантастичні, бо вірить, що Дід Мороз — чарівник. Хлопцям подарунки підбирати простіше.
— А яким ви були в дитинстві?
— Типовою сільською дитиною зі звичайної сім’ї. Мама — медсестра. Тато працював у колгоспі. Нас було троє синів. Жили дуже скромно. Вдома — нічого зайвого. Хоча батьки намагалися забезпечити достаток. Не скажу, що у мене було важке дитинство. Ні, щасливе. До 10 років у спогадах — тільки сонячне сяйво. Потім не стало батька. І я одразу подорослішав...
СІМ’Я — МОЯ ГОЛОВНА ОПОРА
— Ви говорите про своїх рідних з величезною повагою і любов’ю. Відчувається, що родина для вас — не просто слово.
— Так, сім’я — моя головна опора. І так було завжди. Діти обов’язково повинні знати, що сім’я — це, перш за все, підтримка, взаєморозуміння, повага і, звичайно — любов.
— А ваші діти це відчувають?
— Діти все відчувають. Хоча молодші з огляду на вік не розмірковують про високе, а просто радіють життю. Старшому синові Тимофію — сім, він уже школяр. Дуже активний, жвавий хлопець. А ще у нього феноменальна пам’ять, враз запам’ятовує будь-який текст. Леонтій, якому недавно виповнився рік, — просто моя копія... Молодша дочка, 4-річна Ася, зараз переживає становлення характеру. Вона у нас «дівчинка-ні», про все має свою думку. Тут головні аргументи дорослих — любов і терпіння. З хлопчиками поводжуся суворіше, вважаю, що років з 5-6 вони повинні чітко знати, за які межі виходити не слід. Старша дочка Аня, отримала гарну освіту. Зараз їй — 25. Вона веде серйозний проект. Доросла, самодостатня людина, якій я повністю довіряю і якою пишаюся.
— Ваша дружина Вікторія — не лише добра мама, а й успішна ділова людина. Таких яскравих жінок більшість чоловіків побоюється...
— Слабкі, може, й побоюються, розуміючи, що не витримають конкуренції, порівняння. А сильних, справжніх чоловіків успішні жінки приваблюють. Адже, ставши успішними професіоналами, вони не втратили головного — жіночності, доброти, почуття власної гідності. Все це в поєднанні з елегантністю й чарівністю робить жінку дивовижною, незалежно від віку та професії.
ФОРМУЛА УСПІХУ
— Поділіться своїм секретом успіху.
— Секрет простий, але, одразу попереджаю, не всім підходить. Перше: хочеш чогось досягти — визнач мету. Чітко поставлене завдання, — запорука успіху. Одесити жартують: «Якщо не знаєш, що брати, береш, що залишилося». Друге — це напружена робота. І третє — заняття спортом. Як ні, то видихаєшся. Я 5-6 разів на тиждень буваю в спортзалі, плаваю, бігаю, піднімаю штангу. Коли потягаєш «залізо», — зовсім по-іншому дивишся на світ, розумієш, що нерозв’язних завдань немає.
— А в житті що допомагає зберігати оптимізм?
— По-перше, спорт. По-друге, спілкування з людьми. Я зараз багато їжджу країною. Із кожної поїздки привожу багато позитивних вражень. Так, у нас чимало проблем, тому що немає ефективної влади. Але багато й людей, які вміють долати труднощі. У регіонах я познайомився з тими, хто навіть у цей складний час зумів домогтися успіху. І це додає оптимізму, віри в краще майбутнє. Просто не можна опускати руки: з будь-яких ситуацій є вихід.
— Ви вважаєте, 2010 рік буде успішним для України?
— Новий рік принесе багато змін, які стануть доленосними для країни, визначать розвиток держави на наступні п’ять років. Я вірю в мудрість українського народу. Ми гідні жити в заможній державі, і наступний рік — добра нагода зробити перший крок на шляху до успішної України.
НОВИЙ РІК — РОДИННЕ СВЯТО
— Сергію Леонідовичу, скоро — Новий рік, Різдво. Це — особливі свята. З чим вони асоціюються у вас?
— Дитячі спогади — найяскравіші та найбезтурботніші. Зимових свят ми завжди чекали нетерпляче. Улюбленими подарунками під ялинку були ласощі. Ми обов’язково колядували, засівали — ходили від хати до хати, вітали господарів зі святами. По дорозі обмінювалися з іншими дітьми інформацією, де дають пряники, де цукерки, а де — дрібні гроші. Хвалилися «прибутком», який згодом витрачався на шайби, ключки — тоді це була розкіш для сільської дітвори.
— Кажуть, що чоловік у своєму житті буває в трьох іпостасях: він вірить у Діда Мороза, він вже не вірить у Діда Мороза, він сам стає Дідом Морозом...
— Останнім часом на свято я регулярно вдягаю костюм цього казкового персонажа. Діти маленькі й поки мене не розкусили. Я приходжу з бородою і торбою подарунків, які діти заздалегідь замовили Діду Морозу. Ми разом танцюємо довкола ялинки, діти читають вірші. А коли я повертаюся додому татом, вони наввипередки розповідають, що до них приходив справжній Дід Мороз... Я щиро дивуюся, а вони мені співчувають — кажуть, що я пропустив найцікавіше...
— А що ви даруєте на Новий рік своїм близьким?
— Я вважаю, що подарунки важливі не тільки до свята. Робити близьким людям приємне можна і не чекаючи нагоди. Я намагаюся прислухатися до людини, щоб дізнатися, що вона хотіла б отримати. Скажімо, якось мимохідь мама сказала, що їй сподобалося масажне крісло. Я купив для неї таке. Дружині найчастіше дарую прикраси. Старшій доньці — гарні оригінальні речі. А молодша — любить казкові подарунки. Якось вона замовила хвіст русалки, костюм феї та корону принцеси. Бажання фантастичні, бо вірить, що Дід Мороз — чарівник. Хлопцям подарунки підбирати простіше.
— А яким ви були в дитинстві?
— Типовою сільською дитиною зі звичайної сім’ї. Мама — медсестра. Тато працював у колгоспі. Нас було троє синів. Жили дуже скромно. Вдома — нічого зайвого. Хоча батьки намагалися забезпечити достаток. Не скажу, що у мене було важке дитинство. Ні, щасливе. До 10 років у спогадах — тільки сонячне сяйво. Потім не стало батька. І я одразу подорослішав...
СІМ’Я — МОЯ ГОЛОВНА ОПОРА
— Ви говорите про своїх рідних з величезною повагою і любов’ю. Відчувається, що родина для вас — не просто слово.
— Так, сім’я — моя головна опора. І так було завжди. Діти обов’язково повинні знати, що сім’я — це, перш за все, підтримка, взаєморозуміння, повага і, звичайно — любов.
— А ваші діти це відчувають?
— Діти все відчувають. Хоча молодші з огляду на вік не розмірковують про високе, а просто радіють життю. Старшому синові Тимофію — сім, він уже школяр. Дуже активний, жвавий хлопець. А ще у нього феноменальна пам’ять, враз запам’ятовує будь-який текст. Леонтій, якому недавно виповнився рік, — просто моя копія... Молодша дочка, 4-річна Ася, зараз переживає становлення характеру. Вона у нас «дівчинка-ні», про все має свою думку. Тут головні аргументи дорослих — любов і терпіння. З хлопчиками поводжуся суворіше, вважаю, що років з 5-6 вони повинні чітко знати, за які межі виходити не слід. Старша дочка Аня, отримала гарну освіту. Зараз їй — 25. Вона веде серйозний проект. Доросла, самодостатня людина, якій я повністю довіряю і якою пишаюся.
— Ваша дружина Вікторія — не лише добра мама, а й успішна ділова людина. Таких яскравих жінок більшість чоловіків побоюється...
— Слабкі, може, й побоюються, розуміючи, що не витримають конкуренції, порівняння. А сильних, справжніх чоловіків успішні жінки приваблюють. Адже, ставши успішними професіоналами, вони не втратили головного — жіночності, доброти, почуття власної гідності. Все це в поєднанні з елегантністю й чарівністю робить жінку дивовижною, незалежно від віку та професії.
ФОРМУЛА УСПІХУ
— Поділіться своїм секретом успіху.
— Секрет простий, але, одразу попереджаю, не всім підходить. Перше: хочеш чогось досягти — визнач мету. Чітко поставлене завдання, — запорука успіху. Одесити жартують: «Якщо не знаєш, що брати, береш, що залишилося». Друге — це напружена робота. І третє — заняття спортом. Як ні, то видихаєшся. Я 5-6 разів на тиждень буваю в спортзалі, плаваю, бігаю, піднімаю штангу. Коли потягаєш «залізо», — зовсім по-іншому дивишся на світ, розумієш, що нерозв’язних завдань немає.
— А в житті що допомагає зберігати оптимізм?
— По-перше, спорт. По-друге, спілкування з людьми. Я зараз багато їжджу країною. Із кожної поїздки привожу багато позитивних вражень. Так, у нас чимало проблем, тому що немає ефективної влади. Але багато й людей, які вміють долати труднощі. У регіонах я познайомився з тими, хто навіть у цей складний час зумів домогтися успіху. І це додає оптимізму, віри в краще майбутнє. Просто не можна опускати руки: з будь-яких ситуацій є вихід.
— Ви вважаєте, 2010 рік буде успішним для України?
— Новий рік принесе багато змін, які стануть доленосними для країни, визначать розвиток держави на наступні п’ять років. Я вірю в мудрість українського народу. Ми гідні жити в заможній державі, і наступний рік — добра нагода зробити перший крок на шляху до успішної України.
Ольга ХУТКА
Коментарі відсутні