ЗАЙЦІ РУЛЯТЬ! А ЩЕ — ЧИТАЮТЬ, ГРАЮТЬ НА БАЯНІ І... КОХАЮТЬСЯ

— Доброго дня! — зайшовши в редакцію на інтерв’ю, привітався чоловік.
— І вам доброго дня! — відповідаю. — А де ваші зайці?
— У машині, в багажнику. Заносити?
— Заносьте!
Почувши наш діалог, відвідувачі редакції, котрі давали в цей час оголошення, здивовано перезирнулися — повний багажник із зайцями в декого не на жарт «розворушив» фантазію. Але спокійно: наш герой — зовсім не мисливець і на зайців не полює. Зварник Микола Шиловець з Кикови зайців робить власноруч — із дротів, цвяхів, шайб та гвинтиків. Незвичайні витвори, ще й у рік зайців-кроликів, не могли не привернути нашої уваги. Як кажуть, тема актуальна, цікава, а головне — прикольна. Власне, як і майстер, котрий виготовляє залізних пострибайчиків.
У двох коробках — понад три десятки зайців. Кожен — не побоюсь цього слова, індивідуальність: один грає на трубі, інший — на фортепіано, скрипці, ще й на баяні. Чому так багато музикантів? — питаю. «Я в душі — музикант», — жартує чоловік. Є у нього заєць-даішник, є інтелектуал із газетою в лапах, а ще — спортсмен, рибалка, навіть зайчиха-стриптизерка. «Сексуальна» тематика в автора, до речі, різноманітна — у його композиціях зайці навіть… кохаються. Подібні ідеї нерідко «підкидають» чоловіки.
— Із ідеями у мене проблем немає, та й люди часто підказують, замовляючи зайців у якості подарунка. Кажуть, зроби зайця-перукаря із ножицями. А я йому ще й дзеркало-трюмо — робоче місце, як годиться! — сміється Микола Володимирович.
Незвичне захоплення прийшло до майстра-зварника випадково: у Харкові в магазині побачив невибагливі фігурки, подумав, а чому б не зробити кращі? І пішло-поїхало… Щойно з’явилася ідея або просто нема настрою — він одразу у гараж, у свою «творчу майстерню».
— Вони усім подобаються, — побачивши редакційне захоплення від «вухастого» розмаїття, — зауважує пан Володимир, — я сам від них «тащусь»! Це вже, як наркотик, — зіскочити не можу, постійно тягне щось виробляти, втілювати нову ідею.
Робота — ручна, ідеї — ексклюзивні. На виготовлення майстер витрачає від години до півдня. Дружина жартує: мовляв, «вдарився» у дитинство, але аргумент чоловіка беззаперечний — йому ця робота «у кайф».
Продавати зайців автор не спішить — хоче створити каталог робіт, котрі у нього люди, побачивши, поспішають придбати. Часом, щоправда, роботи свої таки виносить на базар — тоді мало хто пройде повз і не поцікавиться, або просто не посміхнеться. Вже за це майстру слід подякувати, бо не так часто можна сьогодні на базарі придбати посмішку і гарний настрій.
Оригінальність — головний козир будь-якого умільця, а Володимиру Шиловцю цього не позичати, як і почуття гумору — себе власною персоною він теж зробив. Заєць-зварник у його колекції уособлює автопортрет і разом з іншими веселить народ. Недаремно кажуть: уміння посміятися над собою дорого вартує…